{{selectedLanguage.Name}}
Увійти Вийти
×

Дмитро Левицький

Дмитрий Левицкий

Дмитро Левицький

Дмитрий Левицкий

Поделиться: Стаття Вікіпедії

Дмитро́ Григо́рович Леви́цький (1735, ймовірно, Київ, Гетьманщина — 4 (16) квітня 1822(18220416), Петербург, Російська імперія) — український живописець-портретист, який працював у модних аристократичних салонах Росії. Академік Петербурзької академії мистецтв.

Син відомого маляра і гравера Григорія Левицького-Носа. Народився у Київському полку на Гетьманщині. Ще як студент Київської академії, молодий Дмитро запопадливо малював, не раз допомагаючи батькові при його графічних працях для лаврських видань.

1752-1755 — навчання у приїхавшого до Києва художника Антропова Олексія Петровича.

У 1758 дістався до Петербурга, де продовжив навчатися в майстерні Антропова, а відтак у робітнях Карла Легрена й Джузеппе Валеріані (1708?-1761).

1762 — участь в декативних роботах з приводу коронації нової імператриці Катерини ІІ в місті Москва як помічник Антропова.

1764 — початок самостійної художньої практики в Москві.

1770 — перша участь в виставці Академії вільних мистецтв в Петербурзі і отримання звання академіка за парадний портрет архітектора Кокорінова. Звання дало право на фахову діяльність митця в Петербурзі.

1771 — отримав призначення керівника непрестижного на той час портретного класу Академії.

1772—1776 — серія портретів смолянок.

1778 — відставка з академії (формальний привід — хвороба очей, неформальний — інтрига імператриці).

1807 — нове запрошення в Академію при новому імператорі Олександру І.

1822 — смерть в Петербурзі, де і похований.

При житті зустрічався з гравером, медальєром Якобом Штеліним автором книги «Спогади про художників в Росії» (перевидана з новою назвою російською «Записки об изящных искусствах в России», в 2-х томах, М, 1990). Окрема стаття присвячена портретам Левицького і нотаткам з його біографією.

Уже 1763 був модним портретистом аристократичних сфер Петербурга, дарма що тоді ж у столиці працювала ціла низка європейських знаменитостей. Цикл портретів вихованок Смольного інституту — це справжній шедевр тогочасного портретного малярства.

У Женевському музеї зберігається мальований Левицьким портрет Дідро — єдиний із портретів, що його великий французький енциклопедист визнав добрим. У цілому Левицький спортретував ледве не всіх помітніших представників свого часу.

Російський живописець і мистецтвознавець Ігор Грабар писав:

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →


More ...
Дмитро Левицький Твори
Переглянути 113 творів
Реклама