Пол Ревір

Пол Ревір (англ. Paul Revere) (1 січня 1735- 10 травня 1818) — срібляр, що став одним з найвідоміших героїв Американської революції. Очолював «Синів свободи» в Бостоні. Головний вісник Бостонського комітету безпеки, оповіщав про події війни за незалежність. В ніч з 18 на 19 квітня 1775 р., напередодні битви при Лексінгтоні і Конкорді, Ревір верхи проскочив до позицій повстанців, щоб попередити їх про наближення британських військ. Завдяки Ревіру (його подвиг був оспіваний американським поетом Генрі Лонгфелло у вірші «Перегони Пола Ревіра») бунтівники встигли підготуватися до зустрічі з королівськими військами. Ревір став національним героєм, і досі в Бостоні зберігся його будинок, що став музеєм.

Пол народився в Бостоні 21 грудня 1734 за діявшим тоді Юліанським календарем (тобто 1 січня 1735 за новим стилем). Був нащадком французьких гугенотів, які втекли від насильств та утисків Людовика XIV. Батько Пола, Аполлос Рівуар (Rivoire) (1702–1754), приїхав до Бостона в 13-річному віці, де став учнем до відомого тоді ювеліра Джона Коні, згодом став господарем ювелірної (срібних справ) лавки і одружився на Деборі Хітчборн, котра походила із заможної місцевої сім'ї. Пол був третім з 12 дітей цієї родини, але в кінцевому результаті залишився найстаршим. Незважаючи на французьке походження і старшинство, Пол не вивчився говорити по-французьки, а натомість став членом Англіканської церкви. Зрада кальвінізму привела його до конфлікту з батьком, одного разу дійшло навіть до бійки. Однак, в кінцевому результаті, Пол все ж таки повернувся в лоно Кальвіністської церкви … Аполлос Рівуар помер, коли Полу було 19 років і, зважаючи на свій вік, як неповнолітній, він не міг володіти батьківською лавкою. У 1756 р., з початком так званої «франко-індіанської війни» (американський епізод Семирічної війни), Пол Ревір вступив до провінційної армії (як вважають історики, через високу платню) в чині другого лейтенанта артилерійського полку. Однак, незабаром він повернувся в Бостон, де вже став повноправним власником лавки і через деякий одружився на Сарі Орн. Економічна криза, що почалася в Массачусетсі у зв'язку з Семирічною війною, настільки підірвала торгівлю Ревіра, що він став підробляти стоматологом. Одним з його клієнтів був місцевий лікар і опозиційний лідер Джозеф Уоррен, з яким у Ревіра зав'язалася тісна дружба. Саме Уоррен залучив Ревіра в опозиційну діяльність та, як вважають американські історики, в ряди місцевої масонської ложі.

Ревір не був активним під час перших виступів проти Закону про гербовий збір, хоча підтримував тісні контакти з багатьма їхніми учасниками. Однак в 1765 р. він вступає в організацію «Сини свободи» і незабаром стає її лідером. У 1767 р. Ревір виготовив Чашу Синів Свободи. Через 3 роки він виготовляє ряд злободенних гравюр, в тому числі знамениту гравюру із зображенням Бостонського розстрілу 5 березня 1770 (по малюнку Генрі Пелема, хоча багато дослідників називають справжнім автором цієї роботи саме його). Наприкінці 1773 року Ревір, поряд з Уорреном, був у числі організаторів Бостонського чаювання.

З грудня 1773 по листопад 1775 років Ревір був одним з кур'єрів бостонського Комітету громадської безпеки. Документально відомо про не менше 18 поїздок, які він здійснив у Нью-Йорк та Філадельфію, щоб повідомити про події в Бостоні. Також він з групою однодумців організував розвідувальну службу для стеження за переміщеннями англійських військ.

У ніч з 18 на 19 квітня 1775 р., напередодні битви під Лексінгтоном та Конкордом, Ревір верхи проскакав до позицій повстанців, щоб попередити їх про наближення британських контингентів. Завдяки Ревіру патріоти встигли підготуватися до зустрічі з королівськими військами. У Лексінгтоні він також попередив Джона Хенкока й Семюеля Адамса, головних бунтівників Массачусетса, про необхідність тікати.

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →

більше ...