Джозеф Райт

Джо́зеф Райт, відомий також як Джозеф Райт из Дербі, Райт із Дербі (англ. Joseph Wright, англ. Joseph Wright of Derby, англ. Wright of Derby) (3 вересня 1734, Дербі, Англія — 29 серпня 1797, Дербі, Англія) — один з видатних британських живописців XVIII століття.

Художник виділяється майстерністю світлових ефектів, а також картинами, сцени яких висвітлені свічками. Зазнав впливу караваджизма, в першу чергу, нідерландських художників Герріта ван Хонтхорст та Хендріка Тербрюггена.

Вважається піонером індустріальної теми в образотворчому мистецтві. Його картини на тему зародження науки з алхімії часто були засновані на темах, що обговорювалися на засіданнях місячного товариства, групи впливових вчених і промисловців, що жили в Мідлендс, і відображають боротьбу науки проти релігійного світосприйняття в епоху Просвітництва.

Багато картин і малюнків Райта є власністю міської ради міста Дербі, і виставлені в Музей і художній галереї міста Дербі.

Джозеф Райт народився 3 вересня 1734 року в Дербі в родині адвоката — Джона Райта (1697–1767), який згодом став міським чиновником, і його дружини Ханни Брукс (1700–1764). Джозеф був третім з п'ятьох дітей. Райт отримав освіту в граматичній школі Дербі і сам навчився малювати, копіюючи гравюри.

1751 року Райт поїхав до Лондоні, маючи намір стати художником. Три роки (1751–1753 та 1756–1757) майбутній живописець навчався в Лондонській студії у відомого портретиста Томаса Хадсона, у якого також навчався Джошуа Рейнольдс. До 1760 року ранні портрети Райта були виконані в манері свого вчителя («Портрет міс Кеттон», Сант-Луїс, Міссурі, Міська художня гал.; «Портрет Томаса Беннета», музей Дербі).

У ранній період творчих пошуків — з 1760 до 1773 роки — художник мешкав у Дербі. Тут він познайомився з майстром кераміки Джошуа Веджвудом (англ. Josiah Wedgwood), засновником компанії «Веджвуд», і хіміком Джозефом Прістлі. Райт був присутній при експериментах вчених та зображував їх на своїх полотнах. Зокрема, в цей період ним були написані картини «Планетарій» (1766, Дербі, музей; варіант — Нью-Хевен, Єльський центр Британського мистецтва) та «Випробування насоса» (1768, Лондон, галерея Тейт Роджерса-Колтмана), що відображають інтерес жителів Середньої Англії до наукових пошуків. Дені Дідро відзначив ці роботи Райта, назвавши їх «серйозним жанром».

Першу спробу пройти практику як професійний художника Райт зробив у Ліверпулі, де регулярно виставляв свої картини (наприклад, Міраван) в Королівському Товаристві Мистецтв в Лондоні. Однак його рідний Дербі назавжди залишався основним місцем, де художник жив і працював.

У період з 1773 до 1775 роки Джозеф Райт перебував у Італії, де малював античні руїни (наприклад, могилу Вергілія), вивчав промальовування ландшафтів («Людина, що закопує нори»), копіював класичні статуї та спостерігав за захоплюючим феєрверком під час карнавалу в Римі.

У Неаполі Джозеф Райт став свідком грандіозного виверження вулкана Везувій, який надихнув його на написання декількох десятків картин, що зображають драматичний ефект боротьби вогню та пітьми. Згодом він неодноразово повертався до цієї теми. На березі Неаполітанської затоки художник досліджував мальовничі печери та гроти.

Два роки (1775–1777) художник працював у Баті, де марно намагався залучити клієнтуру Томаса Гейнсборо. Зазнавши невдачі, повернувся до Дербі.

Починаючи з 1778 року Райт створив низку своїх найкращих портретів («Портрет сера Брука Бутба», 1781, Лондон, галерея Тейт; «Портрет Юса Кока із дружиною та Деніелом Паркером Коком», 1780—1782, Дербі, музей; «Портрет Томаса Гісборна з дружиною», 1786, Нью-Хейвен, Єльськоий центр Британського мистецтва, а також портрет Самуеля Ворда з колекції музею Дербі). З цього часу твори Райта виставляються в Королівській Академії, членом якої він незабаром стає (асоційований з 1781 року, а 1784 року — повний).

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →

більше ...