{{selectedLanguage.Name}}
Увійти Вийти
×

Жан-Оноре Фраґонар

Jean-Honoré Nicolas Fragonard

Жан-Оноре Фраґонар

Jean-Honoré Nicolas Fragonard

Поделиться: Стаття Вікіпедії

Жан-Оноре́ Фраґона́р (фр. Jean-Honoré Fragonard; 5 квітня 1732, Грасс — 22 серпня 1806, Париж) — французький художник, що працював у стилі рококо.

Фрагонар походить з міста Грасс. Місто уславилось виробами з натуральних шкір, а мешканці розділились на кожум'як та парфюмерів, бо вироби неприємно тхнули. Парфюмери вимочували вироби в ароматичних розчинах. Батько Фрагонара був купцем, шо торгував парфумами, в тому числі і в Парижі.

У родині було двоє хлопців. Але молодший помер 1735 року. З єдиним сином родина перебралась в Париж у 1738 р.

Батько збанкрутів і в Парижі йому допомогли давні зв'язки, що трохи виправило фінансовий стан родини. Аби позбавити сина ремісничої долі, батько віддав 13-річного сина в навчання в нотаріальну контору. Через 2 місяці батька повідомили, що хлопець нікудишній учень, але добре малює портрети клієнтів нотаріуса. Якщо батько бажає, нотаріус береться пристроїти хлопця в учні до самого Буше́. Так вирішилась доля хлопця. Спершу учень Ж.-Б. Шардена, а потім Франсуа Буше. Легковажний в живопису, художник Буше був серйозним викладачем і мав до учнів суворі вимоги. Школу Фрагонар пройшов добру. В Парижі панувало рококо з щирою зацікавленістю в створенні декору і модних інтер'єрів. Фрагонар і декорував інтер'єри за ескізами Буше і робив картони для мануфактури гобеленів.

У 1752 році за картину «Жертвоприношення Ієровоама ідолам» отримав Велику Римську премію і вирушив до Риму лише в 1756 році. Адже Фрагонар не мав академічного навчання і 4 роки навчався перед Італією в так званій Королівській школі патронованих учнів. Без академічного навчання в Італію майбутньому художнику було потрапити не можна.

У Римі значний вплив здійснили на нього італійські майстри XVII століття: Бароччі, Солімена, П'єтро да Кортона і особливо Тьєполо. Подружившись тут з живописцем Гюбером Робером, він здійснив разом з ним і з талановитим поціновувачем мистецтва Сен-Ноном подорож на південь Італії. Плодом цієї поїздки було видання альбому: «Voyage de Naples et de Sicile», в якому більшість малюнків гравірована Фрагонаром. Після повернення в Париж він виставив в салоні 1765 р. картину: «Смерть Кореза» (знаходиться в Луврському музеї в Парижі), за яку Королівська академія мистецтв прийняла його в свої члени. Але офіційне визнання художника на цьому припинилося, бо занадто самостійний і важкуватий за характером художник зажадав волі, незалежності і від Академії.

Проте незабаром після того він кинув історичний рід живопису і, підкорившись смакам того часу, почав писати в жанрі ідеалізму, створивши пасторалі в дусі Ватто і Буше, сцени інтимного життя пікантного, часто безсоромно-еротичного змісту, декоративні панно, портрети, мініатюри, акварелі, пастелі, інколи займається офортним гравіюванням. Його твори увійшли до великої моди і купувалися нарозхап за дорогою ціною, завдяки чому він встиг накопичити значні фінанси. Але революція (1789-99) розорила його. А невезіння і життєві перепони, суттєві зміни в моді і смаках позбавили колишньої популярності.

Приватні клієнти і замовники портретів справді добре платили за твори художника. Вільні кошти дали змогу Фрагонару одружитися у 1769 році, бо наречена (Марі-Ганна) була вже вагітна. І через 5 місяців Фрагонар став батьком дочки.

Фрагонар заприятелював з Бержере́. І коли багатий купець запланував подорож по Західній Європі, то запросив Фрагонара бути компаньйоном і художником під час подорожі. Фрагонару належало робити замальовки усього цікавого під час подорожі, а після повернення малюнки залишав собі Бержере як компенсацію за подорожні витрати. Звичайна практика того часу. Бержере навіть дозволив художнику узяти з собою дружину з дочкою.

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →


More ...
Жан-Оноре Фраґонар Твори
Переглянути 70 творів
Реклама