Марі́ Франсуа́за Жільо́ (фр. Marie Françoise Gilot; *26 листопада 1921(19211126), Нейї-сюр-Сен, Франція) — французька художниця й графік, мемуаристка; одна з «муз» видатного митця Пабло Пікассо. Стала широко відомою у 1964 році, опублікувавши автобіографію «Моє життя з Пікассо», яка описувала їхні (і не тільки) взаємовідносини зі знаменитим художником у 1943—53 роках.
Мати Франсуази Мадлен Рено (1898—1985) була талановитою художницею. Батько Франсуази Еміль Жільо (1889—1957) був успішним підприємцем, мав авторитарну натуру, свою дочку готував до юриспруденції. Однак у жорстокому протистоянні з ним Франсуаза виборола право займатися живописом.
У 1938 році Франсуаза відкрила у Парижі свою першу майстерню в будинку своєї бабусі Анни Рено. У 1943 році в окупованій нацистами французькій столиці 22-річна художниця влаштувала першу виставку своїх робіт, яку зустріли схвально. Саме на цей час припадає її знайомство з Пабло Пікассо, який був старшим за неї на 40 років. Він тоді переживав складний роман з Дорою Маар.
У 1948 році Жільо з Пікассо почали жити разом у Валлорісі на півдні Франції. У пари народилося двоє дітей: Клод (*1947) і Палома (*1949).
Непроста вдача митця та його постійні зради змусили Франсуазу забрати дітей і залишити Пікассо у 1953 році.
У 1955 році Франсуаза Жільо вийшла заміж за художника Люка Симона. У 1956 році в них народилась донька Орелія. Подружжя розлучилось у 1962 році за взаєиною згодою.
Франсуазі надходили пропозиції написати мемуари про спільне життя зі знаменитістю. Пікассо всіляко перешкоджав їхній публікації і програв три поспіль судових процеси. Мемуари «Моє життя з Пікассо» описує не тільки творчість Пікассо, але й його складні відносини з жінками. Після виходу книги Жільо Пікассо обірвав стосунки з їх спільними дітьми.
У 1970 році Франсуаза Жільо вийшла заміж ще раз — за вірусолога Джонаса Солка, який відкрив вакцину проти поліомієліту.
У 1990 році Франсуаза Жільо була нагороджена Орденом Почесного легіону.
Франсуаза Жільо починала працювати в абстракціоністській манері, що згодом набула структуралістські мотиви. Також займалась графікою, літографією й акватинтою.
У кінофільмі «Прожити життя з Пікассо» (1996) роль Франсуази Жільо зіграла британська актриса Наташа Макелгон. У другому сезоні американського документального телесеріалу-антології «Геній» (2018), що розповідає про життя і творчість Пікассо, художницю зіграла французька актриса Поезі Клеманс.
Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →
