Томас Лоуренс

То́мас Ло́уренс (англ. Sir Thomas Lawrence; 13 квітня 1769 — 7 січня 1830) — англійський художник зламу 18-19 ст. Портретист .

Народився в місті Бристоль. Батько був володарем невеличкого готеля. Згодом справи батька не задалися і він припинив готельний бізнес. 1779 року батько декларував власне банкрутство. В родині було шістнадцять (16) дітей, але тільки п'ятеро дожили до дорослого віку. Один із братів Томаса став священиком, другий — військовим.

Родина перебралась у курортне містечко Бат. Хлопець рано виявив художні здібності і у місті Бат почав заробляти малюванням олівцевих портретів та декламацією віршів британських поетів. Його початкова освіта припинилась після двох років школи. Але в нагоді були здібності і намагання вижити. Почав працювати в техніці " пастель ", що не портребувала довгих етапів підготовки чи сушки.

У віці 18 років покинув Бат і відбув у Лондон, де почав заробляти на життя створенням портретів олійними фарбами. Два роки в столиці відвідував Королівську художню академію, де опанував техніку олійного живопису.

Серед перших творів цього періоду — «Автопортрети». Практично автодидакт, він опановував художню майстерність вивченням чужих творів. Мав точне око, твердий малюнок і здатність досить точно відтворювати індивідуальні риси портретованих. Не гребував лестити своїм вельможним моделям, що сприяло його популярності модного портретиста (бо треба було вижити в столиці).

На нього звернули увагу аристократи і родина короля Англії. 1790 року Томас Лоуренс портретував королеву Шарлотту Мекленбург-Стрелицьку. Був прийнятий до членів Королівської художньої академії.

Меценатом Томаса Лоуренса згодом став принц-регент. На гроші принца художник відбув на континент, де працював портретистом вельможних лідерів Священого союзу, що розбили війська Наполеона І Бонапарта, а потім остаточно усунули його із європейської політики. Вже на початку 19 ст. твори Томаса Лоуренса розійшлися різними країнами Західної Європи і перейшли у збірки Франції, Австро-Угорщини, Російської імперії.

1814 року принц-регент став королем Англії під ім'ям Георга IV . З нагоди події Томас Лоуренс створив коронаційний портрет Георга IV, а король дарував художникові звання лицаря. 1818 року Лоуренс знову відбув на континент, де працював у містах Німеччини (Ахен), Австро-Угощини (Відень), Італії. Окрім тодішніх політиків портретував і представників художніх кіл ("Портрет скульптоpа Антоніо Канова ").

1820 року був обраний президентом Королівської художньої академії. Томас Лоуренс помер в Лондоні і був похований в соборі Святого Павла.

Томас Лоуренс не мав власної родини все життя. Мав тривалі і бурхливі стосунки то із Саллі, то із Марією Сіддонс, що не завершились шлюбом. Це дало підстави створити декілька романів англійським літераторам, жадібним до пліток, фантазій і біографій чимось відомих осіб.

Всі зароблені гроші витрачав на хоббі — колекціонування живопису та малюнків інших художників. Незважаючи на прибутки, мав борги. Відомо, що прихильник творчості Томаса Лоуренса — Френсіс МакКензі, барон Сеафрт заплатив борги художника, віддавши одну тисячу фунтів стерлінгів його кредиторам.

Колекція Лоуренса війшла непоганою і по смерті художника була придбана до музейних збірок Національної галереї (Лондон).

В третій третині 19 ст. відбувся критичний перегляд творчості Томаса Лоуренса. Порівняння його малюнків і портретів олійними фарбами виявили слабкість і відсутність помітного художнього темпераменту у порівнянні з майстрами Франції, Російської імперії. В Meyers Lexikon 1889 року про твори Томаса Лоуренса сповіщали :

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Томас Лоуренс

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →

більше ...