Андреа дель Верроккйо

Андре́а дель Верро́ккйо (італ. Andrea del Verrocchio, справжнє ім'я — Андреа ді Мікеле Чоні; нар. 1435, Флоренція — пом. 1488, Венеція) — італійський скульптор та художник епохи Відродження, один із вчителів Леонардо да Вінчі та Джованні Рустичі. Ім'я взяв у свого вчителя, ювеліра Джуліано Верроккйо.


Андреа Верроккйо народився у Флоренції, у родині майстра з випалювання цегли. Про його дитинство відомо дуже мало.


Вперше його ім'я згадується у документах 1452 року у зв'язку з ненавмисним убивством дорослого під час гри. Андреа виправдали. Тоді ж помирає його батько, а він залишається із мачухою та молодшим братом Томмазо.


Вже у 1457 році Андреа отримав право називати себе майстром. Він займався виготовленням ґудзиків для одягу священиків, різного начиння і був досить відомим ювеліром на той час. З 1463 по 1487 рр. Верроккйо також працював над різними скульптурними композиціями, зокрема у 1476 році створив статую Давида. Ця бронзова статуя стала символом гуманістичної культури Ренесансу.


Разом із Донателло він зробив мармурову кропильницю для флорентійської церкви Сан Лоренцо (1465). Тоді ж Верроккйо починає цікавитися живописом. Ймовірно його вчителями в цьому були Алессо Бальдовінетті та Росселліно.


У 1482 році Верроккйо виїхав до Венеції де й помер у 1488 році.


Найбільші досягнення Верроккйо мав у скульптурі. У 1462—1465 роках для родини Медичі він виготовив з бронзи статую біблійного героя Давида, який височить як переможець над головою велетня Голіафа.


У 1464 році йому замовили надгробок у каплиці на честь правителя Флоренції Козимо Медичі.


14 травня 1466 року Верроккйо отримав нове замовлення — створити бронзову групу «Христос та апостол Фома» для ніші Мерканції на Ор Сан Мікеле (Флоренція). Над цією роботою він працював 17 років. Під час створення цієї скульптурної групи Верроккйо водночас виконував інші замовлення: канделябр для палацу Веккіо, рельєфи, які зображували Мадонну з немовлям (здебільшого зі стука (штучного мармуру) та гіпсу), виконував реставраційні роботи античних скульптур. З 1469 по 1472 роки Верроккйо працював над гробницею для П'єтро та Джованні Медичі.


Багато праць Верроккйо залишив незавершеними. Мармуровий монумент кардиналові Ніколо Фортегуері у Пістойї (Тоскана) він розпочав у 1474 році, але покинув у 1483. Тільки в 1753 році зуміли завершити цю роботу. Не встиг Верроккйо доробити і кінний пам'ятник кондотьєрові Бартоломео Коллеоні для Венеції. Влітку 1488 року під час лиття монумента Верроккйо захворів та через декілька діб помер. Завершив пам'ятник венеціанський скульптор Олессандро Леопарді. Нині цей пам'ятник стоїть на площі Собору Святих Івана і Павла у Венеції.


Успіхи Верроккйо як живописця не дуже значні. Досить часто він доручав виконувати деякі елементи картин своїм учням — Леонардо да Вінчі, Франческо Боттічіні, Лоренцо ді Креді та іншим. Серед робіт Верроккйо найвідоміші «Мадонна з дитям» (кінець 1460-х років) і «Товій та янголи» (1470 рік).


У той же час майстерня Верроккйо у 1470—1480-х роках стала найбільшим художнім центром Флоренції. Тут окрім живопису та скульптури учні та помічники майстра вивчали анатомію, математику, музику, малюнок.


Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Андреа дель Верроккйо

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →

більше ...