{{selectedLanguage.Name}}
Увійти Вийти
×

Сандро Боттічеллі

Alessandro di Mariano di Vanni Filipepi

Сандро Боттічеллі

Alessandro di Mariano di Vanni Filipepi

Поделиться: Стаття Вікіпедії

Сандро Боттічеллі (італ. Sandro Botticelli; 1 березня 1445 — 17 травня 1510) — італійський живописець флорентійської школи. Справжнє ім'я — Алесандро ді Маріано ді Ванні Філіпепі (Alessandro di Mariano di Vanni Filipepi);

Народився в сім'ї ремісника, батько обробляв шкіри. Боттічеллі — прізвисько, один зі старших братів Сандро був дуже гладкий, і його прізвисько перейшло на Сандро. Першу згадку про Сандро знайшли в податковій відомості батька за 1458 рік. Один з братів займався ювелірством і, ймовірно, він і дав хлопцю перші навички малюнку.

Навчання продовжив у живописця Філіппо Ліппі (бл. 1406—1469). Ліппі, монах-кармеліт, був на той час відомим художником, автором добре знаних зображень мадонн. Пізніше свої численні варіанти мадонн зробить і Боттічеллі.

У 1470 р. отримав перше значне замовлення — алегорії для залу суду Торговельної гільдії. Працював поряд з Антоніо Поллайолою. Серед перших самостійних творів — Святий Себастьян для церкви Санта Марія Маджоре. Почалися перші замовлення з інших міст — за документами художник працював у місті Піза (каплиця Короновані, де створив фреску, зруйнована). Є відомості, що приїздив до Угорщини, де теж малював фрески в місті Естергом.

До 1475 року відносять створення картини «Поклоніння волхвів» на замовлення банкіра Джованні Ламі, близького до дому Медічі. Ламі й розповів про талановитого молодого митця могутній родині.

Зближення з двором Лоренцо Медічі та гуманістами, які гуртувались навколо нього, зумовило появу в творчості Боттічеллі рис поетичної вишуканості та нервової екзальтації (численні мадонни, фрески Сикстинської капели в Римі, 1481 — 83, портрети). Образи античної міфології набувають у нього своєрідної казковості, меланхолійної чарівності («Весна», бл. 1478, і «Народження Венери», бл. 1485, у Флоренції). Гострота бачення і тонка поетичність — два крила творчості Боттічеллі. Він глибоко зазирнув у духовний світ людини і, зіставивши його з дійсністю, визнав сум та біль природними людськими почуттями та відтворив їх у своїх полотнах.

Боттічеллі належав до відомих портретистів доби. На відміну від реалістичних чи буденних зображень Філіппіно Ліппі , Доменіко Гірландайо , Перуджино — Сандро Боттічеллі гостро відтворив внутрішній світ своїх сучасників, світ протирічч, невдоволення і важких духовних пошуків. Численні портрети створив художник і на своїх фресках. Навіть милування зовнішньою красою облич янголів не завадило Боттічеллі нагородити їх сумом, нервовістю, болісним передчуттям майбутніх лихих часів. Серед характерних портретів Ботічеллі — портрет юнака з золотою медаллю в руках, ймовірно, зображення свого старшого брата Антоніо, ювеліра. Невеликі за розмірами портрети Боттічеллі відрізняються гостротою характеристик і намаганням точно відтворити складний внутрішній світ сучасників.

Особливо це відображено в маленькій картині «Вигнанка» або «Покинута». У Боттічеллі мало картин з однією постаттю, якщо це не портрет. Вигнанка гірко плаче перед порталом заможної оселі, повернутої на вулицю фасадом-фортецею. Перші поверхи будинків Флоренції 15 століття відводили під склади, комори. Вони мали дуже маленькі вікна, які до того ж захищали міцними ґратами. Більші вікна мали 2-й і 3-й поверхи. В картині Боттічеллі навіть перший поверх палаццо не має вікон. І це посилює відчуженість, ворожість домівки, що нещодавно була рідною для вигнанки. А розкиданий одяг свідчить, що була бійка, яка закінчилася ще однією людською трагедією.

З художньої спадщини, що дійшла до нас, особливо вражає «Весна» — данина алегоричності тогочасного мистецтва. Відродження природи втілено художником в образі молодої дівчини, яка розкидає з подолу квіти. Філософічність цього образу не викликає сумнівів: момент оновлення життя поєднує минуле й теперішнє, їх законам підвладна і людина. Боттічеллі «Народження Венери», де виникла з піни морської прекрасна богиня ковзає по поверхні моря до берега, поєднало два ідеали жіночої краси — античний та ренесансний. Підкреслений ліризм, романтизм загальної атмосфери картини мають суто світський характер, позначений інтересом до особистості. Під пензлем Боттічеллі світ виступає у нескінченності своїх метаморфоз, у притаманному йому прагненні найповнішого здійснення.

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →


More ...
Сандро Боттічеллі Відомі твори
Переглянути 134 твори