{{selectedLanguage.Name}}
Увійти Вийти
×

Андреа дель Кастаньйо

Andrea di Bartolo di Bargilla

Поделиться: Стаття Вікіпедії

Андреа дель Кастаньйо (справжнє ім'я італ. Andrea di Bartolo di Bargilla; нар. бл. 1421 — пом. 1457) — італійський художник доби кватроченто, представник флорентійської школи живопису. Вирізнявся серед колег особливим колористичним хистом.

Стикаючись з матеріалами про художників 15 століття, відчуваєш їх малу збереженість та нестачу. Все це стосується і до біографії Кастаньйо. Мало відомо про ранні роки сільського хлопця, що став чудовим художником, але був безвинно звинувачений у вбивстві і навмисне покараний забуттям нащадками.

Народився в селі Кастаньйо, що біля Флоренції. Звідси його прізвисько, що стало історичним ім'ям. Гіпотетично його вчителі — Паоло Учелло та фра Філіппо Ліппі. Але як більшість флорентійських майстрів, Кастаньйо навчався на фресках своїх уславлених попередників, які вже тоді були авторитетами, серед них — Джотто, Мазаччо.

Під час війни між урядами Флоренції та Мілану, переховувався в Корелла і повернувся у місто лише після припинення бойових дій.

З 1440 року він у Флоренції, де створював фрески.

З 1442 року документи засвідчили його працю в Венеції, де він виконав фрески в каплиці церкви Сан-Дзакарія, а потім фреску «Смерть Богородиці» в соборі Св. Марка. Запрошення молодого і талановитого майстра у Венецію зовсім не дивно, бо Венеція як мистецький центр лише починала свій шлях і значно пізніше долучилася до ідей Відродження, ніж гордовита Флоренція і папський Рим. Ймовірно, впливи були двосторонні, оскільки Кастаньйо бачив яскраві фарби грецьких (візантійських та той час) ікон, візантійські мозаїки в соборі святого Марка, коштовні східні тканини, кольорові мармури, які так полюбляли венеціанці. Пізніше великі площини кольорового каменю прикрасять його фреску «Тайна вечеря» у Флоренції. Потроху художник набирав досвід колориста, який так вирізнятиме його твори серед робіт флорентійських майстрів 15 ст.

У 1447 році Кастаньйо працював в трапезній Сант Аполлонія, де створив цілком традиційну для цих місць фреску таємної вечері Христа з першими своїми учнями. (Уславлений стінопис Леонардо да Вінчі «Тайна вечеря» теж прикрасив трапезну монастиря Санта Марія делла Граціє, тільки в Мілані).

Кастаньйо також створив там і фрески «Воскресіння Христа», «Розп'яття» та люнет зі сценою «П'єта» (Богородиця оплакує Христа), більшість яких нині у пошкодженому стані.

Художник створив декілька фресок в різних церквах Флоренції (Сан Міньято фра ле Торре, Сан Еджидіо, Сантіссіма Аннунціата).

До не зовсім звичних зразків відноситься фреска з кінним монументом Нікколо да Толентіно. Це спроба створити імітацію скульптури кондотьєра (полководця) засобами фрески. В цьому творі Кастаньйо — послідовник Паоло Учелло, що раніше створив подібну ж фреску з зображенням монументу кондотьєра Джона Хоквуда, англійця на службі у Флоретійців.

Яскраво відбився досвід художника Кастаньйо та його колористичний хист у фресках вілли Ланьяйя, або Вілла Кардуччі для флорентійського виборного голови Андреа Кардуччі. Комплекс мав попередню програму і зображував на стінах трьох відомих поетів (Данте, Франческо Петрарка, Бокаччо), трьох відомих жінок (цариця Есфір, сивіла Кумська, цариця Томіріс з оповіді Геродота) і трьох відомих політичних діячів. Тематика фресок вілли не мала нічого спільного з церковною сакральною тематикою, що потребувало знання світської історії, взагалі — ерудиції.

У 1457 році під час чергової епідемії чуми художник помер.

По смерті Кастаньйо художника зганьбив Джорджо Вазарі ще у 16 столітті. Історики мистецтва провели важку працю по відшукуванню потрібних джерел та очищенню справжньої біографії митця від наклепів та забуття. Не збережено портрету Кастаньйо, а той, що подано в «Життєписах» Вазарі — цілком вигаданий.

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →


More ...
Андреа дель Кастаньйо Твори
Переглянути 40 творів
Реклама