Степан Рябченко

Степан Рябченко (17 жовтня 1987, Одеса) — український медіа-художник. Його доробок охоплює цифрове мистецтво, концептуальну архітектуру, скульптуру і світлові інсталяції. У центрі його уваги — межа між реальним і віртуальним світом і нова природа мистецтва. Відомий своїми монументальними роботами і відео-інсталяціями, в яких створює цифровий всесвіт зі своїми героями і міфологією, а також візуалізацією неіснуючих образів, таких як комп'ютерні віруси, електронні вітри, віртуальні квіти тощо.


Степан Рябченко народився 17 жовтня 1987 року в Одесі в родині художників. Його батько, Василь Рябченко — один із ключових представників сучасного українського мистецтва і Нової Української хвилі
; дідусь Сергій Рябченко був радянським і українським художником-графіком.


2011 року закінчив Одеську державну академію будівництва та архітектури зі ступенем магістра архітектури.


Наприкінці 2015 року увійшов до рейтингу «30 до 30» за версією журналу Forbes.


2020 року Степан Рябченко став головним куратором творчого об’єднання «Арт Лабораторія». Водночас виступив автором ідеї та куратором масштабної міжнародної виставки у віртуальному просторі «Strange Time», запущеної 7 травня 2020 року, під час карантину у зв’язку з епідемією COVID-19. Проект розвивається за принципом живого організму, поповнюючись роботами художників з усього світу і розширюючи свої цифрові кордони.


Степан Рябченко використовує цифрові інструменти для створення своїх художніх робіт і проєктів. Комбінуючи фігуративну і абстрактну футуристичну мову, він створює великоформатні цифрові принти і комп'ютерну анімацію, які є "фрагментами" сконструйованого ним віртуального Всесвіту. Часто предметом зображення стають вигадані рослини і тварини – сюрреалістичного вигляду форми життя, які існують за законами світу, створеного для них художником. Віртуальні ландшафти, в яких Рябченко розгортає історії своїх героїв – самодостатня багатовимірна цифрова реальність. Вигляд цього простору далекий від усього урбаністичного й техногенного, незважаючи на своє технологічне цифрове походження. У роботах іншого спрямування Степан Рябченко досліджує цифровий "антигероїзм", візуалізуючи комп'ютерні віруси. Використовуючи одну зі складових техногенного розвитку людства як інструмент, художник апелює до теми відносин людини з віртуальним і природним оточеннями.


Роботи Степана Рябченка були представлені на багатьох міжнародних виставках, зокрема в Музеї Людвіга (Будапешт), Saatchi Gallery (Лондон), Krolikarnia (Варшава), Музеї сучасного мистецтва (Загреб), Danubiana Meulensteen Art Museum (Братислава), у Манежі й Гостинному дворі (Москва) тощо. Його твори широко експонувалися і в Україні, зокрема в ПінчукАртЦентрі, Мистецькому Арсеналі, Національному художньому музеї України, Одеському музеї західного та східного мистецтва, Національному центрі "Украінський дім", Центрі сучасного мистецтва М17, Музеї сучасного мистецтва Одеси, Інституті проблем сучасного мистецтва тощо.


Роботи художника входять до публічних і музейних колекцій, зокрема Art Collection Telekom, Музею сучасного мистецтва «Danubiana», Центру сучасного мистецтва М17, Одеського художнього музею, Музею сучасного мистецтва Одеси тощо. А також приватних зібрань, серед яких Abramovych Foundation, Adamovskiy Foundation, Firtash Foundation, Grynyov Art Collection, Korban Art Foundation, Luciano Benetton Collection, Sky Art Foundation, Stedley Art Foundation, Triumph Gallery, Voronov Art Foundation, Zenko Foundation тощо.

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →

більше ...