{{selectedLanguage.Name}}
Увійти Вийти
×

Оскар Кокошка

Oskar Kokoschka

Оскар Кокошка

Oskar Kokoschka

Поделиться: Стаття Вікіпедії

Оскар Кокошка (1 березня 1886 — 22 лютого 1980) — відомий австрійський художник-експресіоніст, скульптор, графік і театральний декоратор, засновник особливого "психологічного" портретного стилю. Професор Дрезденської академії мистецтв (1919 рік). Драматург та поет, автор гротескних драм "Сфінкс і лякало", "Вбивця — надія жінок", збірки віршів "Замріяні хлопчики", п'єси "Каменський", книги "Моє життя".

Оскар народився в містечку Пьохларн на Дунаї (Австрія) у родині спадкового золотаря з Праги та його дружини-австрійки, доньки лісника. Незабаром сім'я переїздить до Відня.

Малим він небагато малював, мистецтво його зовсім не приваблювало. Він більше уваги приділяв хімії. Але вчитель малювання зауважив здібності Оскара й рекомендував його для вступу до Віденської школи мистецтв і ремесел. Кокошка почав навчатися тут з 1905 року. Однак під час навчання (1905—1909 роки) він не ставився серйозно до занять.

З 1907 року Оскар стає співробітником "Віденських майстерень", які були засновані Й. Хоффманом. Вони об'єднували художників і ремісників. Головним заняттям Оскара у цей час було малювання поштових листівок та віньєток. У цей період з'явився характерний авторський підпис Кокошки - в подальшому він підписуватиметься саме так.

На деякий час творчі пошуки привели Оскара до літератури. Виконуючи замовлення на ілюстрування дитячої книги, Оскар сам написав текст у віршах та оформив видання у стилі модерн вісьмома кольоровими літографіями. У 1908 році він випустив збірку віршів "Мріючі хлопчики". Окрім цього, написав дві віршовані п'єси - "Вбивця - надія жінок" та "Сфінкс і лякало", що поклали початок експресіоністському театру в Німеччині.

Експериментував Кокошка і в живопису. Під впливом Ромако й Густава Клімта він зображує на своїх картинах оголених дівчат. Ці роботи були виставлені у 1908 році на експозиції у Відні серед картин інших авангардистів — послідовників Клімта. Роботи Оскра критика сприйняла погано, у підсумку його виключили зі Школи мистецтв та ремесел.

У 1910 році навколо Оскара Кокошки вибухнув скандал. У невеличкому театрі просто неба поставили його нетрадиційні п'єси, що викликало обурення критиків і глядачів. Унаслідок цього матеріальний стан митця погіршився.

У скрутную хвилину йому допоміг архітектор-модерніст Адольф Лос, який увів Кокошку до артистичного кола, надав йому замовлення на портрети. Своїх персонажів Кокошка зображував з вельми виразною мімикою та "кажучими обличчями", а їх руки непропорційно великими. Художник працював тоді м'якими тональними фарбами без різких контрастів ("Ганс Титце й Еріка Титце-Конрат", 1909 рік). Він не намагався досягнути зовнішньої схожості, а більше турбувався про передачу характерних рис.

У 1909 році Кокошка мандрував разом з Лоосом Швецарією. Тут він уперше починає малювати пейзажі. У 1910 році Оскар їде до Берліна, де власник і головний редактор журналу "Der Sturm" наймає його художником-оформлювачем обкладинки видання. Малюнки Кокошки використовуються практично для кожного номера.

1911 рік став найважливішим у житті Оскара Кокошки. Він повертається до Відня. Створює картини на біблійні теми "Вихід з Єгипту" (1911-1912 роки), "Розп'яття (Голгофа)" (1912 рік). У Школі мистецтв та ремесел Кокошка отримує посаду помічника вчителя. У містечку Пьохларн проходить його персональна виставка. На урочистому відкритті її був присутній спадкоємець Австрійського трону ерцгерцог Франц Фердинанд. Щоправда йому не сподобалися роботи Кокошки. "Автору потрібно було б переломати кістки", - заявив Франц Фердинанд.

В цей час закручується любовний роман між Оскаром Кокошкою та Альмою Малер (вдовою композитора Густава Малера). Любов надихає Оскара на створення таких робіт, як "Автопортрет з Альмою Малер" (1912 рік), "Шквал" (1914 рік). Водночас австрійський уряд фактично забороняє художнику викладати.

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →


More ...
Оскар Кокошка Відомі твори
Переглянути 98 творів