{{selectedLanguage.Name}}
Увійти Вийти
×

Марк Шагал

Марк Шагал

Марк Шагал

Поделиться: Стаття Вікіпедії

Марк Шага́л (фр. Marc Chagall, Мойше Шагал, або Мовша Хацкелевич Шагалов, 24 червня (6 липня) 1887(18870706), Вітебськ, Російська імперія (нині Білорусь) — 28 березня 1985, Сен-Поль-де-Ванс, Прованс, Франція) — білоруський і французький художник-авангардист і графік єврейського походження.

Народився 24 червня (6 липня) 1887 в єврейській родині в містечку Ліозно поблизу Вітебська або за іншими даними в самому Вітебську, в межі єврейської осілості Російської імперії. Прадід Марка Шагала — Сегал Хаїм, білоруський маляр XVIII сторіччя. Батько майбутнього художника, Хацкл-Мордхе (Хацкель-Мордух) та його мати, Фейге-Іте, походили з Ліозна, й значну частину дитинства Марк Шагал провів у цьому містечку в будинку свого діда. «Батько мій з дитячих років був прикажчиком на складі оселедеців», — писав сам художник в офіційних документах.

Красу дерев'яного Вітебська тих часів великий живописець І. Рєпін порівнював з Києвом і Нижнім Новгородом. З 1900 по 1905 роки Шагал навчався у Вітебському чотирикласному училищі. У Вітебську художник познайомився зі своєю майбутньою дружиною, своєю єдиною музою — Беллою Розенфельд. Белла походила з родини заможних вітебських ювелірів, відвідувала в Москві «Вищі жіночі курси» професора Гер'є (тема її диплома — Федір Достоєвський).

У 1906 році Марк Шагал навчався образотворчому мистецтву в художній школі вітебського живописця Ю. М. Пена, а потім переїхав до Петербурга (його батько «кинув під стіл 27 рублів») і протягом двох сезонів займався в Рисувальній школі Товариства заохочення мистецтв, яку очолював Н. К. Реріх. У 1909–1911 роках Шагал продовжував заняття у Л. С. Бакстa в приватній художній школі Е. Н. Званцевої. Вчення у Бакста «не пішло»: Лев Самойлович висловився, що «… талановитий, але нехлюй і йде не тією дорогою». Жив Шагал дуже бідно, працював ретушером. Але малював дуже багато, дні й ночі безперервно. У Петербурзі написав свої знамениті картини «Похорон» (з небіжчиками, що лежать на темній вуличці міста) та «Народження». Там же, в Петербурзі, він знайшов свого першого справжнього шанувальника, відомого адвоката, депутата Думи Максима Мойсейовича Вінавера. Вінавер придбав у Шагала дві картини і дав йому невелику стипендію для навчання в Парижі. Шагал потім все життя називав Вінавера своїм другим батьком.

У 1911 на отриману стипендію Шагал їде в Париж з метою продовження навчання. У французькій столиці він познайомився з художниками і поетами-авангардистами. Париж Шагал полюбив одразу, називаючи його «другим Вітебськом». Оселився він у «гуртожитку» бідної богеми Монпарнасу — знаменитому дванадцятикутному «Вулику». Познайомився з усіма — Максом Жакобом, Гійомом Аполлінером, критиком Канудо Блезом Сандраром. У роботах цього періоду вже відчувається вплив Пікассо, Матісса й інших, хоча вже тоді творчість Шагала носить печатку яскравої і неповторної індивідуальності. Його роботи починають виставлятися в Парижі. В 1914 році Шагалу влаштовують персональну виставку в Берліні, але перед нею він вирішує з'їздити додому, у Вітебськ, на весілля сестри.

В 1914 році Шагал повертається до Вітебська. Він розраховував на три місяці, але залишився на 10 років: війна, революція … 25 липня 1915 року відбулося весілля художника з Беллою. Вона, дочка багатого ювеліра, чотири роки чекала «… якогось художника». У своєму щоденнику Шагал запише: «Жодної роботи не закінчую, поки не почую її» так «або» ні «.» У них виросла дочка Іда, згодом біограф і дослідник творчості Шагала.

У вересні 1915 Шагал їде в Петербург (на той час перейменований в Петроград), поступає на службу у Військово-промисловий комітет. У 1916 Шагал збирає єврейське товариство заохочення мистецтв, в 1917 році з родиною повертається до Вітебська. Після революції художника призначають уповноваженим комісаром у справах мистецтв Вітебської губернії.

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →


More ...
Марк Шагал Відомі твори
Переглянути 1018 творів