Лоуренс Альма-Тадема

Лоуренс Альма-Тадема (нід. Lourens Alma Tadema, англ. Lawrence Alma-Tadema [ˈælmə ˈtædɪmə]; 1836–1912) — британський художник нідерландського походження, який писав картини переважно на історичні сюжети. Один з найбільш відомих і високооплачуваних художників вікторіанської епохи.

Навчався у Бельгії, ще тоді позиціонував себе як художника історичного жанру. У 1860-ті роки сюжети картин брав переважно з історії епохи Меровінгів, потім перейшов на теми стародавнього Єгипту, далі — на античну тематику. У 1870 році переїхав до Великої Британії, у 1873 році за особистим розпорядженням королеви Вікторії отримав британське підданство. Створив 408 полотен, з яких більше 300 присвячені античності. Персонажами його картин були сучасники-вікторіанці, поставлені в класичні декорації, картини точно відтворювали деталі минулої епохи і були дуже популярними в Англії, про що свідчать і посвячення художника у лицарі у 1899 році і зведення його в членство Ордена заслуг у 1904 році. Похований у Соборі Святого Павла.

Одразу після смерті творчість Альма-Тадеми вийшла з моди і була практично забута, тільки в 1970-і роки з відродженням інтересу до салонного і декоративного живопису, був оцінений його внесок у розвиток британського і світового мистецтва. На знак визнання експозиція його робіт у 1996 році була представлена ​​в Музеї Ван Гога в Амстердамі.

Лоуренс Альма-Тадема народився 8 січня 1836 року в невеликому містечку Дронрейп, у Фрисландії на півночі Нідерландів. Він був третьою дитиною своїх батьків, але шостою — свого батька, сільського нотаріуса Петера Тадеми, у якого вже було троє синів від першого шлюбу. Тадема — старе фризьке прізвище, що означає «Адамів син». Імена Лоуренс і Альма були дані його хрещеним батьком, але після переїзду до Великої Британії друге ім'я було включене до прізвища, щоб в каталогах виставок опинятися на самому початку списку.

У 1838 році родина Тадема переїхала в Лейварден, де нотаріус більше заробляв. Лоуренс осиротів у віці 4-х років. Мати, Хінке Діркс Брауер, мала схильність до мистецтва, і вирішила, що діти мають вчитися малюванню, Лоуренс отримав перші уроки разом зі старшими братами у місцевого художника. Передбачалося дати йому юридичну освіту, і Тадему влаштували в гімназію Лейвардена, де він захопився історією. Він продовжував самостійно вдосконалюватися в малюванні, основним керівництвом йому слугував трактат Леонардо да Вінчі, присвячений художникам-початківцям. Напружені заняття призвели до хвороби, у 15-річному віці йому поставили діагноз «сухоти». Чекаючи смерті, він ще інтенсивніше займався графікою і живописом, матері довелося погодитися з його бажанням стати художником. У 1850–1851 роках він створив свої перші станкові роботи — портрет сестри Артьє і автопортрет, які дозволили йому самому оцінити свої художні здібності. Одужавши, Лоуренс у 1852 році вступив до Королівської академії Антверпена, де навчався чотири роки. Головним його наставником був Егідіус Вапперс, Альма-Тадема отримав кілька нагород за успіхи у навчанні. В академії Лоуренс Тадема займався також з Нікезом де Кейзером, який був послідовником французьких романтиків, що позначилося і на роботах його учня; проте захоплення романтизмом тривало недовго.

У 1856 році Лоуренс Тадема залишив академію і почав поглиблено вивчати історію і архітектуру стародавніх народів під керівництвом професора Людвіка Яна де Тейє, у якого слухав курси історії та історичного костюму; їх співпраця тривала близько трьох років. В цей же час була створена акварель «Фауст і Маргарита», в якій повною мірою проявилися особливості художнього мислення Альма-Тадеми. Літературний сюжет привабив його, передусім, можливістю зобразити готичну архітектуру та історичні костюми. Тоді ж вперше проявився його перфекціонізм: художник прагнув до ретельного пророблення дрібних деталей, а коли його щось не влаштовувало, без коливань знищував результати власної праці. На тему «Фауста» він написав кілька акварелей, але зберіг для нащадків лише одну.

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →

більше ...