{{selectedLanguage.Name}}
Увійти Вийти
×

Дієго Веласкес

Diego Rodríguez de Silva y Velázquez

Дієго Веласкес

Diego Rodríguez de Silva y Velázquez

Поделиться: Стаття Вікіпедії

Діє́го Вела́скес (ісп. Diego Rodríguez de Silva y Velázquez, МФА: [ˈdjeɣo beˈlaθkeθ] Д'єго Беласкес; 6 червня 1599, Севілья, Іспанія — 6 серпня 1660, Мадрид, Іспанія) — іспанський художник, представник мадридської школи часів золотого століття іспанського живопису, придворний живописець короля Філіпа IV.

Автор жанрових картин і портретів.

Народився 6 червня 1599 (у деяких джерелах ця дата вказується як дата хрещення) в Севільї (Іспанія) у небагатій сім'ї місцевих дворян Хуана Родрігеса де Сільва та Ієроніми Веласкес, чиї предки переїхали в Іспанію з Португалії. Батьки майбутнього художника взяли шлюб у севільській Церкві Святого Петра (ісп. Iglesia de San Pedro) 28 грудня 1597 року, там же, де згодом і був охрещений новонароджений Дієго, найстарший з восьми дітей у сім'ї. За звичаєм, поширеним в Андалусії, Дієго і його брат Хуан, що також став художником, взяли собі прізвище матері, але збереглись зразки підписів художника, де він використовував і батькове прізвище «Сільва Веласкес».

Художній талант Веласкеса відкрився у ранньому віці. Згідно з біографом Антоніо Паломіно, після досягнення 10-річного віку, у 1610, Дієго послали на навчання в майстерню відомого севільського художника Франсіско Еррери Старшого. Термін перебування у майстерні Еррери був дуже коротким, так як той мав вельми кепський характер, чого молодий учень не зміг витримати. Обставини навчання не були задокументовані, але відомо, що у жовтні 1611 року Хуан Родрігес підписав «договір на навчання» свого сина Дієго з художником Франсіско Пачеко на шість років, починаючи з грудня 1611. Пачеко, людина високої культури й різнобічно освічений, автор невиданого за життя трактату з малярського мистецтва, вірний послідовник Рафаеля й Мікеланджело, котрий і сам малював відмінні портрети олівцем. Незважаючи на відсутність великого таланту, він був своєю людиною в інтелектуальному середовищі Севільї й серед духовенства, оскільки обіймав посаду цензора та експерта з церковного живопису при Святій Інквізиції в Севільї. Школа живопису Пачеко, що носила назву «Academia Sevillana», відбивала тогочасну академічну офіційну думку щодо викладу релігійних сюжетів і образів. Саме у цій школі молодий Веласкес отримав свою першу технічну підготовку й естетичні навички, у ній же потоваришував з майбутнім скульптором і живописцем Алонсо Кано і знаменитим іспанським живописцем Франсіско де Сурбараном.

23 квітня 1618 19-річний юнак одружився на 15-річній дочці Пачеко Хуані Міранді. Незабаром у них народилися дві дочки: Франсіска в 1619 та Ігнасія у 1621, яка померла у дитячому віці. Шлюбні зв'язки між членами різних сімей іспанських художників було поширеним явищем на той час, оскільки це полегшувала пошук роботи і замовлень.

Веласкес склав іспит на звання майстра 14 березня 1617 і за порукою Пачеко був прийнятий в гільдію живописців Севільї, де отримав ліцензію для роботи як художник-живописець і право «практикувати своє мистецтво у королівстві, мати майстерню та наймати підмайстрів».

Молодий художник набув у Севільї досить гарної репутації. Його вчитель Пачеко, а також друзі й земляки намагалися посприяти його кар'єрі. Мрією Веласкеса було стати придворним живописцем самого короля Іспанії. В 1622 його вперше відправлено до Мадриду. Там, він у 1622 пише «Портрет поета Луїса де Гонгора-і-Артте» (Музей витончених мистецтв, Бостон), котрим привертає до себе підвищену увага з боку поважних персон при дворі. Але, попри те, що земляки, які трималися в столиці разом, намагалися йому допомогти, стати перед королівськими очима йому не вдалося.

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →


More ...
Дієго Веласкес Відомі твори
Переглянути 133 твори
Реклама