Дама За́ха Мохаммад Хаді́д (англ. Zaha Mohammad Hadid; 31 жовтня 1950, Багдад, Ірак — 31 березня 2016, Маямі, США) — британська архітекторка іракського походження, лауреат Прітцкерівської премії з архітектури 2004 року. Представниця деконструктивістського напрямку в архітектурі.
Народилася у Багдаді (Ірак) у 1950 році. Дочка колишнього Міністра фінансів Іраку Мохаммада Хадіда, який був на посаді у 1958—1963 рр. Отримала науковий ступінь з математики у Американському Університеті в Бейруті перед переїздом на навчання до лондонської Школи Архітектури при Асоціації Архітектури. Після закінчення школи працювала зі своїми колишніми викладачами Ремом Колгасом та Елією Зенгелісом у роттердамському архітектурному бюро Office for Metropolitan Architecture, ставши одним з його співзасновників у 1977 році.
Дипломний проєкт Заги Хадід називався «Тектонік Малевича» (К. Малевич (1878—†1935) — киянин). У змісті проєкту відобразилися мистецькі ідеї іншого вихідця з України харків'янина В. Татліна (1885—†1956).
У 1980 році відкрила у Лондоні власне архітектурне бюро Zaha Hadid Architects. Протягом 1980-их викладала у Асоціації Архітектури та інших престижних закладах у всьому світі. Керувала кафедрою Кендзо Танге у Вищій Школі Дизайну при Гарвардському Університеті, кафедрою Саллівена у Школі Архітектури при Іллінойському університеті в Чикаго.
Будинки за проєктам Захи Хадід зведені в різних країнах світу — від Німеччини і Італії до Гонконгу і Азербайджану. Серед її проєктів — лондонський олімпійський комплекс водних видів спорту, оперний театр в Гуанчжоу (Китай), Центр Гейдара Алієва у Баку, також вона розробила проєкт одного з стадіонів для чемпіонату світу з футболу у Катарі у 2022 році.
Заха Хадід — перша жінка нагороджена Прітцкерівською премією, а також перша і єдина жінка, що отримала Королівську золоту медаль RIBA.
31 березня 2016 року у віці 65 років померла від серцевого нападу в Маямі, де лікувалася від бронхіту.
Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →
