Тапіо Вірккала

Тапіо Вірккала (фін. Tapio Wirkkala; 2 червня 1915, Ганко, Велике князівство Фінляндське — 19 травня 1985, Гельсінкі, Фінляндія) — фінський дизайнер та скульптор, ключова фігура у повоєнному скандинавському дизайні. Працював з різними матеріалами: від пластику та металу до скла, від кераміки до клеєної фанери. А також застосовував широкий діапазон стилів. Вигадував зовнішній вигляд як для масової продукції (посуду, виробів з каміння, ювелірних прикрас, меблів), так і унікальних арт-об'єктів, тим самим стимулюючи розмивання меж між побутовим та художнім у скандинавському дизайні. Вірккала чудово володів традиційними фінськими технологіями ремесла (різьба по дереву, гаряче та холодне кування) та творчо використовував це в роботі. Його спадок нараховує тисячі зразків дизайну.


Розробив дизайн купюр фінської марки, які увійшли до обігу в 1955 році.


Також зробив дизайн пляшки для горілки «Finlandia» («Фінляндія») та серію скляного посуду «Ултіма Туле» (Ultima Thule) для компанії «Iittala». Характерною рисою цих робіт є тонка творча імітація ефектів танучого льоду. Цікаво, що розробка склодувної технології, яка здатна створити подібний ефект, вимагала кількох тисяч годин роботи.


Вірккала в 1936 році закінчив відділення декоративної різьби Центральної школи мистецтв та ремесел ( сьогодні це Вища школа мистецтв, дизайну та архітектури Університету Аалто) в Гельсінкі.


Вірккала неодноразово здобував перемогу на Міланській трієнале.


В 1955 році — отримав премію Pro Finlandia.


В 1972 році — Тапіо Вірккала було присвоєно звання академіка.


В Гельсінкі є парк, що носить назву дизайнера.

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →

більше ...