Варвара Федорівна Степанова (23 жовтня (5 листопада) 1894, Ковно — 20 травня 1958, Москва) — радянська художниця-авангардистка, представниця конструктивізму, дизайнерка і поетеса, дружина і соратниця Олександра Родченка. Також працювала і виставлялася під псевдонімом Варст.
Народилася в сім'ї чиновника. У 1910-1913 роках навчалася в Казанській художній школі, але, не закінчивши її, переїхала в Москву. Тоді ж вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком і соратником Олександром Родченком.
У 1915-1917 роках займалася у студії К. Ф. Юона.
У 1921 році брала участь у виставці конструктивістів «5 × 5 = 25». У 1919-1922 роках працювала в Колегії у справах образотворчих мистецтв Наркомосу, у 1920-1923 роках співпрацювала з Інститутом художньої культури, у 1920-1925 роках викладала в студії «ІЗО» Академії комуністичного виховання ім. Н. К. Крупської, а в 1924-1925 роках — у Вищих художньо-технічних майстерень. У 1924-1925 роках співпрацювала з Першою ситценабивною фабрикою як дизайнер.
Брала участь в ілюстрації книг («Гли-гли» О. Є. Кручених, 1919), оформленні декорацій для театру («Смерть Тарєлкіна» В. Е. Мейєрхольда, 1922) і кіно («Відрив», 1926), створення агітаційно-політичних альбомів.
Працювала художнім редактором у журналах «Кінофот» (1922), «ЛЕФ», «Новий ЛЕФ» (1923-1927), «Радянське кіно», «Сучасна архітектура», «Зміна», «Книга і революція» та ін (1926-1932), «Радянська жінка» (1945-1946), в 1933-1934 роках — в Партиздаті. Була членом «Об'єднання сучасних архітекторів» (ОСА).
У 1925 році спільно з А. М. Родченком оформила панно Будинку Моссельпрома.
Похована разом з чоловіком на Новому Донському кладовищі.
Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →
