Леонард Брамер (англ. Leonaert Bramer 24 грудня, 1596, Делфт — 10 лютого, 1674, Делфт) — нідерландський художник 17 століття. Малював релігійні картини, алегорії, портрети, розробляв побутовий жанр. Серед іншого робив ескізи-картони до майбутніх килимів.
Леонард Брамер народився у місті Делфт.
У віці 18 років він відбув у довгу подорож до Італії. Він обрав шлях черех Утрехт і Реймс по Франції до Марселя. Вони покинули Марсель і прибули у Геную. Згодом перебрався У Рим, де став одним із співзасновником товариства художників з неіталійських країн «Перелітні птахи».
Перебування у Італії супроводжувалось робтою у різних містах і митець, окрім Ліворно, відвідав також Мантую та Венецію. На його художню манеру вплинули нідерландські художні радиції з їх увагою до подробиць і деталей та караваджизм без використання монументальної його складової. У Італії він отримав прізвисько, котре перекладалось як «Леонардо Нічний», «Леонардо нічних сцен» за прихильність до нічного освітлення у власних картинах.
1626 року він був у харчевні, де відбулася бійка з ножами і його притягли до суду. Аби не понести покарання у чужій для нього країні, він покинув Рим у жовтні 1626 року і відбув на батьківщину.
1628 року він прибув у місто Делфт. Відомо, що 1629 року він став членом гільдії св. Луки. Відомо, що від не зупинився на якомусь одному жанрі, а зробив спроби у різних. Він працював художником-декоратором і створив художній декор у палацах небагатьох нідерландських аристократів, малював біблійні сцени, алегорії, портрети, робив ескізи-картони длч майбутніх гобеленів.
Леонард Брамер багато малював і до початку 21 ст. збережена велика кількість його малюнків (загальна їх кількість сягає 1300 зразків). Його творчий спадок перевищує три сотні картин, тоді як збережена їх кількість складає приблизно триста п'ятдесят (350), тому що праця над картинами більш тривала, ніж над малюнками.
Існує також так званий «Альбом Брамера», в котрому зібрані малюнки художника періоду 1642-1654 років. Альбом перебуває на збереженні у місті Лейден.
Праця у Делфті не завадила митцю вдруге відвідати Італію і Рим, котрий він відвідав 1648 року у віці 53 роки.
Творчість Леонарда Брамера іноді розглядають як твори попередника Рембрандта. Подібний аналіз малопродктивний, позаяк нема свідоцтв, що вони зустрічались. Хоча не виключно, що Рембрандт (як молодший сучасник художника) міг бачити або вивчати його твори, як вивчав він твори і інших сучасників і попередників, не обов'язково до речі нідерландських.
Леонард Брамер створював невеликі за розмірами картини, котрі були розраховані на невеликі кімнати і стіни бюргерів. Рембрандт, навпаки, брався і створював великі за розмірами картини, гідні прикрасити як суспільно значимі споруди, так і палаци багатіїв. Як відомо з практики, картини Рембрандта і насправді прикрашали палаци. На відміну від Рембрандта, що не відвідував Італії і практично не прагнув її відвідати, Леонард Брамер був у Італії і в Римі. Обидва використали у власних творах знахідки італійських караваджистів і самі стануть помірними караваджистами. Але Брамер тяжів до маленьких фігур і нічного, штучного освітлення. Освітлення в картинах Рембрандта мало зовсім інший характер і тяжіло до барокової стилістики, її динаміки і бравури, не характерних для творів Леонарда Брамера. Брамер використовував для власних творів шиферні стулки, як то робили італійські майстри. Рембрандт цього не робив. Відмінностей між художніми манерами Рембрандта і Брамера набагато більше, ніж схожих рис. Хронологічно Брамер старший сучасник Рембрандта, але обидва виробились у помітні художні і незалежні індивдуальності. Тому їх художня вартість цілком самостійна без прямих взаємовпливів чи якогось попередництва Брамера і « підготовки » появи феномена творчості Рембрандта.
Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →
