Валаам — пророк, віщун, сина Беора з міста Петор. Валаам був покликаний царем Моава Балаком щоби проклясти ізраїльтян, що розташувалися табором у степах єрихонського зайордання і готувалися до вступу в Землю Обітовану. Проте замість прокляття ізраїльтян він тричі благословив їх за волею Господньою. Проте у Біблії не названий ні пророком ні віщуном, лише те, що він чув слова Бога.

Четверта книга П'ятикнижжя — Книга Числа розповідає у розділах Чис. 22-24 про покликання Валаама наляканим царем Моаву Балаком для прокляття ізраїльського народу і захисту від нього. Балак пробує таким чином зупинити просування Ізраїля на Землю Обітованну. Валаам відхиляє перше запрошення Балака після з'явлення Бога йому у сні та відправляє посланців назад. Проте Балак присилає за ним ще раз. Валаам відправляється цей раз після дозволу Бога у його сні, на ослиці до Балака. Під час подорожі ослиця Валаама не захотіла йти, бо побачила ангела з мечем на їх шляху. Валаам почав її бити, аж поки вона не заговорила даним Богом їй людським голосом і Бог у той час не відкрив йому очі щоб він побачив ангела. Валаам з одної сторони хоче прислужитися Балаку та проте з іншої мусить підкоритися Богу і сказати, що цей народ є благословенний. Спочатку на горі «Бамот-Ваал» потім на горі «Пізга» та горі «Пеора» тричі принесено жертви, проте замість прокляття Валаам тричі благословив ізраїльтян. Пізніше знищивши мідіян ізраїльтяни також вбили Валаама. Причини його знищення видно у словах Мойсея, який засуджує частину свого народу, що відійшов від Ягве до Ваала Пеора зведений жінками-мідіянками, «…Таж то вони, за порадою Валаама, звели синів Ізраїля відступити від Господа заради Пеора; тим і кинулась пошесть на Господню громаду.».

У сказаному ним також відмічене старозавітне пророкування про Ісуса Христа:

У 1967 році у східній Йорданії знайдені надписи арамейською мовою датовані 816 р. до н. е. (± 70 р) у яких йдеться про віщуна Валаама сина Беора, що чув Бога.

Валаам у bibelwissenschaft.de(нім.)

Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →