Ян ван Гемессен

Ян ван Гемессен (нід. Jan van Hemessen, справжнє ім'я Jan Sanders) (1500, Геміксем, поблизу Антверпена — до 1566, Гарлем) — фламандський художник, який писав картини у період Ренесансу. Ван Гемессен спеціалізувався на сценах людських пороків, таких як марнославство і жадоба.

Повне ім'я його Ян Садерс ван Гемессен. У 1519 ван Гемессен розпочав навчання у Гендріка ван Клеве, побував в Італії і став майстром в 1524 р. Близько 1530 року побував в Італії, про що згадує Джорджо Вазарі. У 1548 він був призначений деканом гільдії Святого Луки в Антверпені, а в 1550 р. переїхав до Гарлема, де помер до 1556 р.

Підписані картини Гемессена датуються 1531-1557 роками. Ван Гемессен писав картини великих розмірів на релігійні сюжети в консервативній манері і в стилі Старшого Брейгеля і Квентіна Массейса, хоча і не зміг досягти їхнього рівня. Він надавав релігійним сценам побутову забарвлення. Його творчість носила монументальний характер з явно вираженим об'ємом, сміливими ракурсами, безладними рухами, гротескними деталями, інтенсивними і контрастними кольорами, часом дисгармонійними.

Він також був портретний художник, який вплинув на свою доньку ( див. Катерина ван Гемессен )так, що вона також стала художницею Північного Відродження.

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →

більше ...