Ганс Мемлінг

Ганс Мемлінг (нім. Hans Memling, нід. Jan van Mimmelynghe, лат. Johannes Memmelinc або Memlinc; 1433/1435, Зелігенштадт — 11 серпня 1494, Брюгге) — найбільший фламандський живописець другої половини XV століття. Продовжуючи піздньоготичну художню традицію, Мемлінг в релігійних картинах з тонко розробленими інтер'єрними і пейзажними фонами зазнав впливу італійського живопису Відродження. Уродженець Гессена, він працював переважно в Брюгге, де є музей його імені.

Народився у1430-ті роки, вирогідно, в Німеччині (селище Мемлінген поблизу Майнца). У регістрі містян Брюгге йдеться про Яна Мемлінга, сина Германа, що народився в Залінгендштадті під Майндцем. За іншою версією, прізвище Мемлінг походить від назви селища Мемлінг поблизу Ашаффенбурга в Баварії.

Ганс Мемлінг, можливо, батько художника, помер у 1451 році в Зелінгенштадті. Про молоді роки Мемлінга відомостей небагато. Ймовірно ремесло художника він опанував у бенедиктинському абатстві в Зелінгенштадті. Гадають, що як митець він сформувався у Кельні: в його творчості простежується вплив витонченого Стефана Лохнера, а також безіменного «майстра святої Вероніки», роки активності якого припадають на 1400-1420 рр. Близько 1459—1460 року він приїхав до Нідерландів. Брюссель (графство Фландрія) в складі Нідерландів був частиною Бургундського герцогства, де правила французька династія Валуа. При дворі цінувалося фламандське мистецтво, яке й вивчав Мемлінг. Ймовірно Мемлінг вчився у Рогіра ван дер Вейдена в Брюсселі, про що згадує Джорджіо Вазарі. Також безперечним є вплив ван дер Вейдена на художника: Мемлінг часто повторював у своїх творах композиційні рішення вчителя. Ймовірно, Мемлінг був близьким до двору графа Шаролє (пізніше - Карла Сміливого).

По смерті Вейдена Мемлінг переїхав до Брюгге, де отримав громадянство (30 січня 1465) і став членом Гільдії Святого Луки. У реєстрі громадян Брюгге він значився як Jan van Mimmelinghe ghebooren Zaleghenstadt. Збереглася романтична легенда про Мемлінга — солдата армії Карла Сміливого, пораненого в битві при Нансі (1477). Він отримав притулок у шпиталі Св. Йоганна в Брюгге і на подяку написав для нього кілька картин. Мемлінг справді писав картини для шпиталю, проте до військових дій мав лише опосередковане відношення — як багатий городянин, що позичив разом з іншими певну суму грошей для боротьби з королем Франції Максиміліанові I в 1480 році.

Після смерті Карла Сміливого в 1477 році Бургундські землі відійшли Франції, Фландрія ж залишилася незалежною від неї. Брюгге поступово втрачало статус культурної столиці, проте фламандське мистецтво цінувалося при іспанському дворі. Мемлінг мешкав на Сінт-Йорісстрат в кварталі живописців, належав до братерства Сніжної Богоматері, до якого також належали Карл Сміливий, його дружина Єдизавета Йоркська й вся верхівка міської буржуазії. У 1480 році Мемлінг був одним з найбагатших містян, купив кілька будинків. Був одружений з Анною Фалькенаре (пом. 1487) і мав трьох синів: Яна, Корнеліса, Ніколаса. Його учнем був Ян Варханеман. Помер Мемлінг 11 серпня 1494 року, похований на кладовищі церкви Сен-Жиль.

Художник користувався європейською популярністю. Замовники Мемлінга жили в Англії, Франції, Італії. Сталість стилістики його робіт протягом тривалого часу разом з відсутністю документальних підтверджень створює певні труднощі в їхньому хронологічному розташуванні. До наших часів збереглося більше ста робіт автора.

Див. Страшний суд (Мемлінг)

Було створено в 1475 році, нині знаходиться в Мелбурні, Національній галереї Вікторії. На задньому плані вкомпоновано зображення зрадників (Пілат і його дружина Анна, Ірод, Петро, Юда) й предмети катування Христа (спис, батіг і т.д.). Перед глядачем - не розповідь, а містична картина.

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →

більше ...