Френк Фразетта

Фре́нк Фразе́тта (англ. Frank Frazzetta; 9 лютого 1928, Нью-Йорк, США — 10 травня 2010, Форт-Маєрс, Флорида,США) — американський художник, який працював у стилі фентезі та наукової фантастики; художник коміксів, плакатів, грамплатівок, обкладинок альбомів та ЗМІ, ілюстратор книг, мультиплікатор. Один з найвпливовіших митців жанру.


У 1995 році Френк Фразетта був внесений до Зали слави індустрії коміксів Вілла Айснера (The Will Eisner Award Hall of Fame), і в 1999 році — до Зали слави Джека Кірбі (List of Harvey Award winners). Шість разів Френк Фразетта був номінантом премії Г'юго, лауреатом якої став у 1966 році. У 2003 році про нього було знято фільм «Frazetta: Painting with Fire», де він грав сам себе.


Френк Фразетта народився в 1928 році в Нью-Йорку. Талант художника проявився у нього дуже рано — в три роки Френк малював веселі картинки, за які його заохочували члени сім'ї. Відомо, що його бабуся навіть виплачувала йому «гонорари», даючи за гарні малюнки дрібні гроші. У вісім років він вступив до Бруклінської академії мистецтв (Brooklyn Academy of Fine Arts). Із 16-річного віку почав співпрацювати з видавцями журналів коміксів. Спочатку він працював без якої-небудь спеціалізації. Невдовзі, впродовж того ж року, Френк почав професійно малювати комікси, перші його роботи були в стилі вестерн. На початку 1950-х років переключився на комікси про супергероїв, малював для журналів EC Comics, National Comics (у тому числі про супергероя Сяйливого лицаря), Avon Comics, і кількох інших видань. Особливістю його малюнків фантастичного жанру стало зображення мускулистих героїв і красивих сміливих жінок. Згодом, завдяки його гротескним героям, його назвуть класиком фантастичної ілюстрації. Велика частина робіт Фразетти для коміксів була виконана у співпраці з Аль Вільямсон, а також з його наставником Роєм Р. Кренкелєм. Найбільш відомими творами Фразетти цього періоду були комікси «Бак Роджерс» і «Флеш Гордон» в стилі космічної опери. Почасти співпрацював також з Walt Disney.


У 1964 році Фразетта зробив для журналу пародій «Mad» зображення Рінго Старра. Спираючись на враження від цього твору, організація художніх майстерень запросила Фразетту зробити плакат до фільму «Що нового, кішечко?» («What's New Pussycat?»). Виконання замовдення принесло автору за один день прибуток, еквівалентний річній зарплатні. Він зробив ще кілька інших плакатів до фільму.


Раніше, у 1963 році Фразетта створив авторську роботу — комікс «Тунда» з головним героєм, що нагадує Тарзана. І, коли видавництво «Ace Books», вирішило перевидати знаменитий літературний серіал Едгара Райса Берроуза, воно запросило ілюстратором саме Фразетту. Проект мав гучний успіх, а з ним прийшла популярність і до Френка Фразетти. Ще більше зміцнили репутацію Фразетти ілюстрації до романів про Конана (видавництво «Lancer») і «марсіанського» циклу Берроуза (видавництво «Doubleday»). З цього моменту, роботи Фразетти мали великий попит, а його інтерпретація Конана візуально визначила жанр «меча і магії», і зробила величезний вплив на наступні покоління митців.


Багато з його творів лише приблизно відповідали змісту твору, який ілюстрували. Проте це не завадило популярності митця, оскільки відтворювали яскраві сцени, народжені в уяві художника. На закиди читачів Фразетта віджартовувався: «А ви не судіть про книгу за обкладинкою!». З цього часу більша частина творів Фразетти носила комерційний характер, у тому числі картини і ілюстрації для афіш кіно, книги і календарі. У більшості, вони були олійними, але також Фразетта працював і з аквареллю, чорнилом, олівцем. У той час Фразетта робив як фарбовані комікси так і жартівливі історії в чорно-білому кольорі для публікацій у Warren Publishing, у журналах жахів «Creepy», «Eerie», «Blazing Combat» та «Vampirella».

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →

більше ...