Ендрю Ваєт

Ендрю Ваєт (Вайєт) (англ. Andrew Wyeth; 12 липня 1917 — † 16 січня 2009) — американський художник 20 ст., прихильник реалізму.

Ендрю Ваєт народився в 1917 році в сім'ї художника-ілюстратора Ньюелла Ваєта (Newell Wyeth). Малюванню і живопису Ендрю Ваєта навчав батько. Перша персональна виставка живописця-початківця пройшла в Нью-Йорку, коли йому було всього 20 років.

До 1945 року сформувався індивідуальний реалістичний стиль художника. Головною темою його робіт стали пейзажі і сільський побут. Найвідоміший його твір «Світ Христини» зображає сусідку художника по літньому будинку в штаті Мен Кристину Ольсон, що страждала паралічем ніг. На картині вона намальована посеред поля і дивиться на свій будинок вдалині.


Христину скалічив поліомієліт, котрий у першій половині 20 століття ще не могли лікувати. Отже, картина Ваєта не тільки про каліку, що дивиться на свій дім з поля, а про мужність особи, що стійко переносить негаразди і нікому не хоче бути важким тягарем. Художник тільки поле в картині «Світ Христини» перемальовував п'ять місяців.

Гравюри із зображенням творів Ваєта користувалися великою популярністю, у тому числі і у політиків — серед їхніх власників були Двайт Ейзенгавер і Микита Сергійович Хрущов.

У 1963 році президент Джон Кеннеді нагородив художника найвищою цивільною нагородою Америки — медаллю Свободи. А в 1970 році Ваєт став першим художником, чия виставка картин відбулася в Білому домі за життя їхнього творця.

Серед іншого, Ендрю Ваєт був почесним членом Академії мистецтв СРСР, членом французької Академії витончених мистецтв і британської Королівської академії.

Ваєт помер у віці 91 рік в своєму будинку в рідному місті Чеддс-Форд уві сні.

Ендрю мав родину. У 1940 він узяв шлюб з Бетсі Джеймс. У 1943 народився їхній перший син Ніколас, у 1946 другий син Джеймс. У 1945 Ендрю поховав батька, що загинув у катастрофі.

З дружиною Бетсі у художника були довгі і добрі стосунки. Саме вона отримала право давати назви його картинам. Вона була менеджером художника і зберігачем його архіву. Але ділова активність дружини злякала художника і вони роз'їхались. На 15 років музою художника стала молода німкеня Хельга. Пізніше художник жартома казав, що у нього дві дружини, хоча з Хельгою вони не мали офіційного шлюбу. Бетсі померла раніше за Ваєта.

Картини, що намальовані Ваєтом під час стосунків з Хельгою, повністю придбані в Японії.

На першому етапі творчості Ендрю Ваєт користувався темперними фарбами. Він почав це робити з 1930-х років і як протиставлення власній розкутості в акварелі, і як визнання себе майстром, котрий досяг якогось якісного рівня. Він вкривав стулку чотирма шарами гіпсу із желатином і шліфував отриманий ґрунт. Сам готував мінеральні фарби на яєчному жовтку, розведеному водою. Ваєт полюбляв тьмяну поверхню цих фарб, котрі не давали зайвого блиску. Як реаліст, він вдивлявся в навколишні провінційні краєвиди, напівдикі, позбавлені яскравих фарб на землі, в рослинах і в небі, і бажав правдиво відтворити ці фарби в картинах. Ця техніка була відома ще майстрам Візантії та раннього італійського Відродження. Природні мінерали він закуповував в Чеддс-Форді, їх також надсилали йому з Мексики, Іспанії, Індії, а коштовну ляпіс-лазур із самого Ірану.

Ендрю Ваєт був абсолютним антиподом більшості американських хужодників. Його творчість прийшлася на панування в живопису Сполучених Штатів авангардних і руйнівних тенденцій. Це збільшувало самотність художника, котрий не спокусився на абстрактні чи авангардні форми. Хоча зробив декілька обережних спроб в формах сюрреалізму. Не потрібними Ваєту виявились і вкрай дальні подорожі на кшталт Гренландії, Аляски чи Вогняної Землі як у Роквела Кента. Народжений в провінції, він все життя мешкав в американській провінції і став художником американської провінції. Ніщо не обіцяло в художнику яскравої особистості і через схильність до тмяних і неяскравих фарб. Всі переваги мистецтва Ендрю Ваєта лежали в галузі сюжетів і психологізму, а не в галузі ефектного колоризму.

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →

більше ...