{{selectedLanguage.Name}}
Увійти Вийти
×

Крик

Едвард Мунк

Крик

Едвард Мунк
  • Оригінальна назва: Skrik
  • Дата: 1893; Oslo, Norway  
  • Cтиль: Експресіонізм
  • Періоди: European period
  • Серія: The Scream
  • Жанр: жанровий живопис
  • Медіа: олійні фарби, пастель, cardboard, темпера
  • Розміри: 91 x 73,5 см
  • Замовити репродукцію роботи Крик
    Замовити
    репродукцію

«Крик», або «Зойк» (норв. Skrik; створено, разом з версіями, у 1893-1910 роки) — назва низки експресіоністських полотен і відбитків норвезького художника Едварда Мунка, що зображують агонізуючу від жаху постать людини на тлі криваво-червоного неба. Тлом для твору є пейзаж фйорду Осло, що відкривається з пагорбу Екеберг (Ekeberg) в Осло (тоді Кристіанії), Норвегія.

Едвард Мунк створив декілька версій «Крику» у різних техніках. Музей Мунка володіє однією з мальованих версій (1910, див. галерею) та однією пастеллю. У Національній галереї в Осло міститься інша мальована версія (власне початкова, 1893, основне зображення статті). Четверта версія, виконана пастеллю, належить норвезькому мільйонеру Петтеру Олсену (Petter Olsen). Мунк також створив літографію картини (1895, див. галерею)

«Крик» ставав мішенню декількох професійних і добре підготовлених викрадень. Так, у 1994 році версію з Національної галереї було викрадено. За декілька місяців твір мистецтва було повернуто. А у 2004 році Крик і Мадонну пензля Мунка викрали з Музею Мунка. Обидві картини були повернуті в 2006 році. Вони зазнали незначних ушкоджень і були повернуті до експозиції в травні 2008 року після здійснення реставраційних робіт.

Едвард Мунк дав своєму твору оригінальну німецьку назву «Крик природи» (нім. Der Schrei der Natur). Норвезька ж назва — слово skrik у дивовижний спосіб близьке до українських «скрик, крик».

На сторінці свого щоденника під заголовком Ніцца, 22.01.1892, Мунк так описав своє натхнення до створення образу і картини:

За однією з версій, з числа тих, що висували на пояснення почервоніння неба, Мунк міг стати свідком відгомону вулканічного виверження на Кракатау у 1883 році: тоді попіл, що викидав вулкан, офарбував небо в червоний колір у багатьох частинах світу — на сході США, більшості території Європи та Азії в період з кінця листопаду 1883 року до середини 1884 року. Це пояснення піддається сумнівам тими дослідниками, хто відзначають, що Мунк радше експресіоніст, ніж реаліст, і тому навряд чи став би відтворювати в точності побачене. Альтернативна версія апелює виключно до роботи уяви і натхення митця, підмічаючи схожість сюжету і зображеного місця одночасно і на бійню, і на божевільню.

Особа, зображена на картині, може бути і власне художником, який сам не кричить, а відчайдушно намагається захистити себе від Крику Природи. Постава тіла, на думку багатьох, виражає спробу захиститися від дії волання, реального чи уявного.

Місце, зображене на картині, багатьма ідентифікується як шлях з пагорбу Екеберг до фйорда Осло і власне міста. У той, час коли створювався оригінал картини, сестру Мунка Лору-Катерину, що страждала на біполярний афективний розлад, помістили до психічної лікарні, саме біля підніжжя Екебергу.

У 1978 році дослідник творчості Мунка Роберт Розенблюм (Robert Rosenblum) висловив припущення, що на створення дивної, без ознак статі, постаті на передньому плані картини, митця могло надихнути споглядання Перуанської мумії, яку Мунк міг бачити під час Світової виставки у Парижі (1889 рік), де сам брав участь. Ця мумія мала вплив на іншого художника-експресіоніста, француза Поля Гогена, до речі друга Мунка, що навіть зобразив її у декількох своїх творах. Нещодавно (на поч. 2000-х років) висловлювались думки, що на Мунка при створенні «Крику» вплинула побачена мумія, але в Музеї природознавста в італійській Флоренції.

Пошуки джерела натхнення створення Мунківського «Крику» не припиняються дотепер — у 2010-ті дослідники з США висунули теорію, що Едвард Мунк відобразив у своїй найвідомішій картині виверження індонезійського вулкану Кракатау 1883 року, втім норвезькі вчені відкинули це припущення через те, що хмари, які після виверження могли з'являтися в несподіваних місцях, не могли створити ефект хвилястості, як на картині. А навесні 2017 року таблоїди повідомили, що вже норвезькі вчені висунули нову теорію, вивчивши щоденник відомого експресіоніста — нібито Едвард Мунк написав картину під враженням від природнього феномена перламутрові хмари. Зокрема, наукові співробітники Університету Осло знайшли у щоденниках живописця згадку про це незвичне атмосферне явище, поява якого, дійсно, була задокументована в Осло наприкінці 19 століття.

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →


More ...