Беатрі́кс По́ттер (англ. Beatrix Potter; нар. 28 липня 1866, Кенсінгтон, Лондон — пом. 22 грудня 1943, Нір-Сорей, Камбрія) — англійська дитяча письменниця, художник.
Народившись у привілейованій родині, Поттер отримала освіту від гувернанток і була ізольована від інших дітей. Беатрікс мала багато домашніх тварин, і часто відпочивала у Шотландії, в Озерному краю, де вона закохалася у ландшафт, флору і фауну, уважно спостерігала за ними та перемальовувала. Батьки були занепокоєні захопленням доньки, але її дослідження та малюнки грибів зробили Поттер відомою та шанованою в області мікології. У тридцять років була опублікована її найуспішніша дитяча книга — «Казка про Кролика Пітера». Після цього Беатрікс постійно займалася написанням дитячих книг, та їх ілюструванням.
Завдяки прибуткам від продажу книг, вона стала фінансово незалежною і змогла купити ферму «Хілл Топ» в Озерному краю. Згодом вона збільшила свою власність, купуючи землі навколо. У 47 років вона вийшла заміж за Вільяма Хіліса, місцевого адвоката, який став фермером та селекціонером овець, і продовжувала писати та ілюструвати дитячі книги. Всього було опубліковано її двадцять три книги. Поттер померла 22 грудня 1943 року, і залишила майже все своє майно Національному фонду.
Її книги продовжують продавати по всьому світу, різними мовами. За мотивами казок Беатрікс були зняті фільми, зроблені анімації, і навіть поставлений балет.
Батько, Вільям Поттер Руперт (1832–1914), син промисловця і члена парламенту Едмунда Поттера, здобув освіту в Манчестері, практикувався як адвокат в Лондоні. Одружився з Гелен Ліч (1839–1932), дочкою купця бавовни, 8 серпня 1863 року. Пара оселилася в Лондоні, жила на отриманому спадку. 28 липня 1866 року в будинку на Болтон Гарденс, Південний Кенсінгтон, у них народилася Беатрікс Поттер.
Беатрікс отримала домашню освіту, інколи їй влаштовували екскурсії до скверів, ринків та в Музей Вікторії й Альберта. В 1871 році народився її брат Уолтер Бертрам.
Більшість дитинства вона проводила у Шотландії та на півночі Англії, де в неї було багато різних домашніх тварин (серед них були рептилії і амфібії). В її кімнаті мешкали жаби, миші, їжак, тритон Ісаак Ньютон і навіть кажан. Деякі з них довго не жили в домашніх умовах. Проте Беатрікс детально вивчала їх зовнішність та побудову.
Батьки Беатрікс віраджували її від вищої освіти, але Поттер хотіла жити незалежно і роздумувала зайнятися мікологією професійно. Зокрема, на це її надихнуло знайомство із Чарльзом Макінтошем, шотландським мікологістом.
Її дядько намагався рекомендувати Беатрікс як студентку до Королівського Ботанічного Саду у Кью, але їй було відмовлено через те, що вона була жінкою. Пізніше Поттер була першою, хто припустив, що лишайники є результатом симбіозу між грибами та водоростями. На той час, єдиним шляхом запису мікроскопічних зображень було їх малювання. Беатрікс зробила численні малюнки грибів та водоростей. Завдяки результатам її досліджень, вона стала широко шанованою по всій Англії як експерт з мікології. Також вона вивчала проростання спор та життєвий цикл грибів. Близько 270 детальних акварельних малюнків грибів з 1901 року знаходяться в Амблсайді, бібліотеці Армітт.
В 1897 році, робота Беатрікс «On the Germination of Spores of Agaricineae» була представлена товариству Ліннея її дядьком Сером Генрі Енфілд Роско, так як жінок на засідання не пускали. (В 1997 році товариство опублікувало через це офіційне вибачення Поттер посмертно). Лондонське королівське товариство теж відмовлялось публікувати її наукові роботи. Декілька разів вона читала лекції у Лондонській школі економіки.
Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →
