Рух мистецтв і ремесел
напрям
Рух мистецтв і ремесел (англ. Arts and Crafts movement) - започаткований в Англії у 19 столітті рух за збереження і розвиток мистецтв і ремесел, що первісно був пов'язаний із прагненням буржуазно-просвітницьких та соціальних змін.
Дослідження історії руху виявило, що первісно ідею занепаду естетичних стандартів нації з моральним кліматом спробував пов'язати архітектор Огастес П'юджин (1812-1852). Він був прихильником готики, котру в Британії були схильні вважати носієм справжніх християнських якостей. У власній книзі «Контрасти», оприлюденій 1836 року, П'юджин наводив приклади поганих на його думку прикладів невдалого містобудівництва і поганих споруд на відміну від зручних і вдалих споруд середньовіччя (!), тоді як неоготика П'юджина була більш регурярною, а рівень коміфорту його готичних споруд помітно перебільшував рівень комфорту споруд доби готики.
Відродження готичних форм на новому етапі ніби могло на думку П'юджина сприяти покращенню і морального клімату в британському суспільстві, і відродити зручну готичну архітектуру. Розробляти деталі власних теоретичних настанов він залишав власним послідовникам, кортими і стануть Вільям Морріс та Джон Раскін.
Рух мистецтв і ремесел пройшов два етапи. На первісному етапі рух очолив теотретик Вільям Морріс. Він і почав реально втілювати ідеї Огастеса П'юджина та свої власні в реальність з 1861 року, коли заснував фірму «Морріс, Маршал, Фолкнер і Ко». Пізніше назву змінили на «Морріс і Ко». Фірма почала виготовляти килими, меблі, вітражі як спротив стандартизованому, одноманітному потоку виробів. Британія пережила першу хвилю індустріалізації і бритаські аналітики першими стикнулися з усіма негараздами і недоліками екплуатації простих робітників, хижацьким використанням людських і природних ресурсів, прагненням швидкого збагачення окремих родин за будь яку ціну і попри всі настанови, включаючи навіть і настанови хритиянські.
Морріс ідеалізував британське середньовіччя і ремесла, вважав, що тільки ремеслене виробництво зберігає творчість і насолоду від самої праці, а також благодійно впливає на самого виробника. Тому відродження ремесел і ручного, мануфактурного виробництва стало ідеологічною програмою руху, метою самого Морріса. Він навіть вважав, що ремеслене виробництво зберігає кращі якості виробів, а тому благодійно вплине і на самих виробників, і на покращення стосунків між володарями заводів і фабрик та їх робітниками. В програму власної діяльності були закладені якості просвітницта та покращення кінець кінцем самого суспільства.
Морріс почав експерименти з різними ремеслами, сам виготовляв проекти меблів та інтер'єрів. Все це мало стати візитівкою руху, котрий він тоді очолював. За зразки були взяті або старовинні килими, вітражі і текстиль, так і меблі сільської Англії.
Сувора реальність доби первісного накопичення капіталів внесла свої корективи. Ідеї Вільяма Морріса доволі швидо показали і власні протиріччя, і власну буржуазну обмеженість. Так, побутові та ужиткові речі, котрі виготовляла фірма Морріса були призначені покращити побут пересічних і небагатих мешканців. Аби мати прибуток, ціни на їх вироби встановили надзвичайно високі і вироби фірми Морріса могли придбати тільки надто бататі споживачі. Ідеї Морріса почали гальмувати вже за його життя.
1862 року вироби фірми Морріса були показані на міжнародній виставці. Рух почав набирати прихильників і популярності. Він прагнув створити нове і демократичне мистецто, розраховане на пересічних мешканців. А його експериментами і виробами зацікавились аристократія та багаті верства населення. Частка виробів його фірми прикрасила храми, приватні колекції та палац Сент Джеймс. Тобто з демократичним мстецтвом не вийшло.
Вироби його фірми набули популярності і наприкінці 19 століття їх почали виготовляти примисловими технологіями. Ремесла не відміняли, але перемога була за масовим і серійним виробництвом.
Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →
Вікіпедія: https://uk.wikipedia.org/wiki/Рух_мистецтв_і_ремесел