Карл Ларссон

Карл Ларссон (швед. Carl Larsson; *28 травня 1853 — †22 січня 1919) — шведський художник і дизайнер інтер'єрів. Художник книг і часописів.

Ранні роки майбутнього художника були важкими. Він народився у Стокгольмі, у бідній родині. Батько мав тимчасові робочі місця, працював то найманцем, то кочегаром на судні, пиячив, втрачав одну роботу за іншою. В гніві батько заявив, що проклинав дні, коли народились його діти. Мати прала білизну і робила все, аби щось заробити для родини і дітей. В дитинстві його мати разом із Карлом та його братом Йоганом вигнали з домівки за борги. Родина вимушено змінила декілька тимчасовх помешкань.

Його дитинство неможливо назвати добрим. Підлітком Карл був невпевненим у собі і погано адаптованим до буржуазного суспільства.

Мав художні здібності, котрі оцінив його вчитель в школі для дітей бідноти. Останній і переконав підлітка навчатися в школі від Королівської академії мистецтв. Аби сплачувати навчання в художній школі, тринадцятирічний Карл підлітком почав працювати неповний день. Карл працював ретушором у фотоательє.

У віці 16 років його перевели до другої школи академії. Фінансовий стан юнака трохи покращився після отримання ним нагороди за успіхи (королівська медаль 1876 року). Трохи збільшилась і його впевненість у собі. Тоді ж він почав підробляти карикатуристом і малювальником в гумористичному журналі і газетних редакціях. Успіх мали його малюнки для тимчасових видань, і вже він почав утримувати фінансово батьківську родину.

1877 року він вперше відвідав Париж, визнаний центр тодішньої буржуазної культури. Перебування, самоосвіта і праця в Парижі розтяглися на декілька років. Але він опинився серед працьовитих і здібних художників, що не мали визнаня і фінансового успіху у французькій столиці. Це був період, коли розпочалась важка початкова епоха французького імпресіонізму, а його представники ще не мали офіційного визнання. Карл Ларссон був серед тих митців, що залишились в межах реалізму і не спокусились на новітні зрушення в мистецтві, сприйняті тоді далеко не всіми.

Згодом художник приєднався до колонії скандинавських художників, що мешкала в містечку Грьоз-сюр-Луан неподалік уславленого Фонтенбло. Там він зустрів молоду художницю Карін Бергьоо, котра стала його нареченою. Задля офіційного весілля молоді відбули у Швецію, де Карін стала дружиною художника.

В Париж художник приїздив неодноразово, але завжди повертався до Швеції.

1888 року батько Карін, Адольф Бергьоо, передав молодій родині у володіння невеликий дерев'яний будинок поблизу міста Сундборн. Розпочався довгий період облаштування будинка до потреб все зроставшої родини. Дерев'яний будиночок в родині іронічно називали «Хижка». З роками до дерев'яної частини Карл додав кам'яну, де художник і облаштував нову власну майстерню. Автопортрет 1912 року створений в її інтер'єрі.

Родина мала вісім дітей, це —

Двох дітей з восьми ( Ульфа та Матса ) родина поховала ще за власне життя.

Діти, малі родинні події, невеликі свята, тихий побут родини стануть на роки головними сюжетами акварелей Карла Ларссона. Ще в роки першого перебування у Франції Карл перейшов від живопису олійними фарбами до графіки. Особливо йому вдавались акварелі, котрі він виконував старанно, вивірено, ретельно вибудовуючи кожну композицію. Його техніка в акварелі була така ж старанна і вивірена, що дозволяло використовувати оригінали до швидкого переведення у ілюстрації, поштівки, іншу друковану продукцію. В період розповсюдження імпресіонізму з його мозаїчною і неохайною технікою художня манера Ларссона зберігала привабливий, твердий малюнок, давні реалістичні традиції європейського і шведського живопису, підкреслила індивідуальність художньої манери саме Ларссона.

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →

більше ...