Андраш II або Андрій ІІ (Ендре II чи Андрій II; 1175 чи близько 1177 — 1235) — угорський король (1205—1235) з династії Арпадів, титулярний король Галичини та Володимирії (лат. rex Galiciae et Lodomeriae). Противник волинського князя Данила Романовича.


Є нащадком Великих князів Київських Володимира Мономаха та Ярослава Мудрого. Онук української княжни Єфросинії, правнук Великого князя Київського Мстислава Великого. Учасник П'ятого Хрестового Походу. Прадід Короля Русі Юрія І.


Вступив на престол після тривалої боротьби зі своїм братом Імре (1196-1204).


29 травня 1205 р. Янош, архієпископ Естергома, коронував Андрія ІІ королем Угорщини у Секешфегерварі. Під час свого правління Андрій ІІ брав активну участь у справах Королівства Русі.


Після того, як Великий князь Київський Роман Мстиславович 1204 року не встиг отримати від Папи Римського Інокентія ІІІ королівську корону та загинув під час походу на поляків, залишивши своїм нащадком малолітнього Данила, Андрій ІІ розпочав свою першу кампанію з завоювання Галицько-Волинського князівства в 1205-1206 рр. На прохання галицьких бояр він вступив проти Чернігівського князя Всеволода Святославича та його союзників від імені Данила Романовича. Святославич та його союзники були змушені відступити.


Після цього Андрій ІІ прийняв титул «короля Галичини та Володомерії (Волині)», продемонструвавши свою претензію на сюзеренітет у цих двох князівствах. Після повернення Андрія до Угорщини далекий кузен Всеволода Святославича, Володимир Ігоревич, захопив Галич і Волинь, а Данило і його матір втекли до польського Лешека I, який запропонував їм відвідати Андрія. Однак Володимир Ігоревич "відправив багато подарунків" і Андрію, і Лешеку, відмовляючи "від нападу на нього". Однак зголом Роман таки повернувся до Галичини і за допомогою угорських допоміжних військ вигнав Володимира Ігоревича.


1214 року в Спиші уклав з краківським князем Лешком I Білим угоду про поділ галицько-волинських земель між Угорщиною і Польщею, гарантією якої ставав шлюб між сином Андрія II Коломаном і дочкою Лешка — Соломонією (Соломією).


1214-1219 — син Андрія II Коломан займав галицький престол.


1219-1227 — вів боротьбу з галицьким князем Мстиславом Удатним.


1228-1233 — намагаючись закріпити за своїм сином Андрашем (Андрієм) галицький престол, воював з Данилом Романовичем, але зазнав поразки.


Дружина Гертруда Меранська була вбита угорськими баронами за участь у насильстві, яке вчинив її брат над дружиною воєводи Бенедикта.


Король Андрей веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських з роду Мономаховичів та Ярославичів. Також він є прямий нащадок Легендарних Хрестоносців.

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →