Жульєн Дюпре

Жульєн Дюпре (фр. Julien Dupré 19 березня 1851, Париж — 3 квітня 1910, Париж) — французький художник, реаліст, розробляв сільську тематику та анімалістичний жанр.


Народився в Парижі. Син Полін Бульє та ювеліра Жана Дюпре. Юнаком почав працювати в крамниці мережива, а надалі планував працювати у бізнес-справі батька.


Плани молодика з буржуазної родини змінила франко-прусська війна (1870—1871). Війну розпочали політики Франції, але перемогу вибороли пруссаки. Париж був у облозі і 1871 року буржуазна родина Дюпре зачинила крамницю через припинення продажів. У молодика вивільнився час і він почав відвідувати вечірні уроки у паризькій Школі декоративних мистецтв. Його вчителі у школі Ісідор Пілз (1813—1875) та Анрі Леманн (1814—1882).


Навчання продовжив в Пікардії в майстерні художника-натураліста Дезіре Франсуа Дюже (1823—1896). Пізніше він узяв шлюб з донькою майстра. Дивним чином син ювеліра і паризький буржуа зацікавився реалізмом і сільською тематикою.


До мистецтва Жульєн Дюпре ставився як до чиновницької кар'єри: ця художня галузь у Франції давно сформувалась як чергова чиновницька галузь з власним департаментом (академія мистецтв), полем діяльності (виставки в Паризькому Салоні) і державними нагородами, якщо художник демонстрував відданість до політичного режиму і ретельно обслуговував або політиків, або черговий політичний режим. Жульєн Дюпре стає черговим чиновником від живопису, постійно, практично до власної смерті виставляє картини в Паризькому Салоні, не хапає зірок з неба і нешукає нових шляхів в живопису, роками чекає державних нагород.


Його мало зачіпали політичні новини і бурхливе соціальне життя країни у другій половині 19 ст. Він добре ставився до творчості Франсуа Мілле та Бретона, але бере від них лише поверхневість сюжетів і пише їх фахово, але з холодним серцем стороннього і чужого до селян спостерігача. З картини в картину у нього переходила одна й та ж молоденька модель-селянка у синьому фартусі. Раз від разу він заміняв хіба що її позу та колір хустки на голові. Жульєн Дюпре практично художник однієї теми (сільські літні теми-сюжети), котру експлуатував роками. В житті покинутих богом і політиками Франції селян Жульєн Дюпре не побачив (чи не захотів бачити) ні гіркоти стану, ні драм, ні безперспективності, як то було в творах Франсуа Мілле, Джованні Сегантіні, у картинах Вінсента ван Гога.


Бурхливі події у Франції 19 ст. руйнували долі митців і калічили їх творчу свідомість. Тому так багато митців зі здібностями витратили роки на формальні пошуки то у стилі ампір, то у стилі помертвілого класицизму і академізму. Правда, Жульєн Дюпре вже не пише Гекторів чи Ганімедів, але монотонно виводить побутові сцени сільського життя.


Він таки дочекався нагород і отримав орден Почесного легіону у 1892 році. Помер у Парижі 1910 року.


Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жульєн Дюпре

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →

більше ...