Єрмилов Василь Дмитрович

Васи́ль Дми́трович Єрми́лов (нар. 9 (21) березня 1894(18940321), Харків — † 6 січня 1968, Харків) — український живописець, графік, монументаліст, художник-конструктор, представник українського авангарду. Автор багатьох проектів: збірних кіосків, агітаційних і книжкових фургонів, трибун-реклам. Працював у промисловій графіці: розробляв і створював ескізи оформлення упаковок, сірникових коробок, заводських і фабричних марок і ін. Займався обробкою шрифтів, створив новий шрифт. Також малював обкладинки для книг («Ладомир» В. Хлебникова. — Харків: 1920 та ін.) І журналів («Колосся» — 1918, № 17; «Нове мистецтво» — 1927; «Авангард»- 1928-30-е;«Культура і пропаганда»- 1933). Створив багато станкових робіт — жанр, портрет і особливо пейзаж. Роботи знаходяться в музеях США, Німеччини і Франції; продаються на міжнародних аукціонах — Сотбіс а ін.

Народився 22 березня 1894 року в Харкові.

Навчався в Харківській навчально-ремісничій майстерні декоративного живопису (1905–1909) у Л. Тракала, Харківській художній школі (1910–1911) у М. Федорова, приватній студії Є. Штейнберга, О. Грота (1913–1914), Московському училищі живопису, скульптури та архітектури (1913), студії І. Машкова, П. Кончаловського (1912—1913; Москва).

Жив у Харкові, учасник виставок з 1909 р. («Товариство харківських художників» і ін.), міжнародних з 1928. Був членом харківської групи «Союз семи» (1917).

Член «Асоціації революційного мистецтва України» (АРМУ) (1927–1932), харківської організації Спілки Художників України з 1939. Викладав у Харківському художньому технікумі (1921—1922), Харківському художньому інституті (1922-35; 1963-67). Серед учнів — Ісак Хотінок.

У 1949 році Єрмилова було виключено зі Спілки художників за космополітизм, але згодом рішення було скасоване.

Помер 6 січня 1968 р. в Харкові.

22 березня 2012 року в Харкові відкрився перший центр сучасного мистецтва, який отримав назву «Єрмилов-центр».

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →

більше ...