{{selectedLanguage.Name}}
Увійти Вийти
×

Пальмов Віктор Никандрович

Віктор Пальмов

Пальмов Віктор Никандрович

Віктор Пальмов

Поделиться: Стаття Вікіпедії

Ві́ктор Ника́ндрович Па́льмов (29 вересня (10 жовтня) 1888(18881010), Самара — 7 липня 1929, Київ) — український авангардний живописець-футурист.

Народився 29 вересня (10 жовтня) 1888 року в місті Самара. Навчався у Пензенській художній школі. З 1911 по 1914 року навчався у Московському училищі живопису, скульптури, архітектури в майстерні К. А. Коровіна. В 1914 потрапляє на фронт I світової війни де перебуває аж до революції 1917 р. З 1918-1919 викладає вчителем графічних мистецтв у м. Нікольск-Усурійську. У 1919 р. з ініціативи Давіда Бурлюка переїзжає до міста Владивосток, де він малював декорації для театрів та співпрацював з місцевим журналом "Творчість" (1920 р.). Брав участь в діяльності об'єднань «Зелена кішка» в Хабаровську (1919-1920). В 1920—1921 роках разом з Давидом Бурлюком подорожував по Японії. 1922 повертається до Москви де влаштовує персональну виставку. В 1923—1929 роках  — професор Київського художнього інституту. У 1923-1924 член ЛЕФу (Лівий фронт мистцтва). Член Асоціації революційних митців України (АРМУ). У 1927 році виходить із АРМУ та стає співзасновником Об'єднання сучасних митців України (ОСМУ). Учасник Всеукраїнської ювілейній виставки, присвяченій 10-річчю Жовтня (1927-1928, пересувна по містах України), XVI міжнародної виставки мистецтв у Венеції (1928), 2-й Всеукраїнській художній виставці Наркомосу УСРР (1929, пересувна по містах України).

Помер в результаті невдалої операції 17 липня 1929 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 15, ряд 6, місце 1).

Творчість Віктора Пальмова знаходиться в багатьох музейних зібраннях: в Державній Третьяковській галереї, Національному художньому музеї України в Києві, Пермської державної художньої галереї, Читинском обласному краєзнавчому музеї ім. А. К. Кузнєцова та інших.

Розроблена художником концепція «кольоропису» остаточно оформилась саме в київський період творчості майстра (1925–1929 рр.). Віктор Пальмов прагне змінити орієнтири мистецтва у бік спонтанності, несподіваності, щоб акцентувати увагу на унікальності моменту сприйняття та уявлення. Для цього він спочатку заповнює живописну основу кольоровими плямами, а вже потім малює фігуративні зображення, які відповідають їх психоемоційному настрою. Тобто він відштовхувався від імпровізації, а не попередньо підготовлених розробок, покладаючись під час творчої роботи на власні відчуття, уяву та асоціації, що підказували, в якому напрямі слід рухатися із фігуративним сюжетом. Як зазначав сам В. Пальмов, «…мене цікавить кольоровий вислів, то я пробую свій тематичний побудник з'ясувати собі в кольорі, а потім вже в вигляді додаткового засобу впливу, заходитись біля вислову речі. Коли в цьому мені щастить, уявлюваний кольоровий вплив відповідає тематиці завдання, — я починаю його розробляти в матеріалі фарб»

Однією з особливостей творчої діяльності В. Пальмова став не тільки практичний пошук нової стилістики, а і її теоретичне обґрунтування. Новизна і незвичність нового мистецтва потребувала пояснень для глядацької аудиторії та художньої критики. Важливим підґрунтям дослідницького аналізу «кольоропису» стали статті самого Пальмова, які були надруковані у журналі «Нова генерація» і мали стати повноцінною брошурою про своєрідний метод митця. Головною задачею публікацій Віктора Никандровича стало пояснення власної художньої концепції, що наближає їх специфіку до теоретичного доробку інших художників-новаторів першої третини XX ст. — О. Богомазова, К. Малевича та ін. Починаючи свої теоретичні нотатки з аналізу еволюції виражальних засобів «кольору» в станковій картині, Пальмов зупиняється на здобутках у цьому напрямку представників імпресіонізму, кубізму, футуризму.

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →


More ...
Пальмов Віктор Никандрович Відомі твори
Переглянути 21 твір