{{selectedLanguage.Name}}
Увійти Вийти
×

Портрет Марії Лопухіної

Володимир Боровиковський

Портрет Марії Лопухіної

Володимир Боровиковський
  • Оригінальна назва: Портрет М.И.Лопухиной
  • Дата: 1797
  • Cтиль: Рококо
  • Жанр: портрет
  • Медіа: олійні фарби, полотно
  • Замовити репродукцію роботи Портрет Марії Лопухіної
    Замовити
    репродукцію

Портрет Марії Лопухіної - портрет кінця 18 ст. пензля художника Боровиковського Володимира Лукича, що зберігає Третьяковська галерея.

Марія Лопухіна (14.03.1779 - 1803) походила з древнього графського роду Толстих, дочка графа Івана Андрійовича Толстого. Наприкінці 18 століття родина збідніла через нелояльне ставлення до царської влади, на що монархи відповідали конфіскаціями майна Толстих та засланням деяких їх представників. Неспокійний, авантюрний, небезпечний для інших характер мав і рідний брат Марії - Федір Іванович Толстой, на прізвисько «Американець». Федір багато і охоче конфліктував, змагався на дуелях, на яких позбавив життя одинадцять супротивників.

У віці 22 років Марію видали заміж за єгермейстера двору С. А. Лопухіна,згідно з переказами, у шлюбі з ним Марія Іванівна "була дуже нещаслива" і незабаром померла від сухот. Вже після її одруження (за іншими даними - до одруження) художник Боровиковський отримав замовлення на цей портрет. Щось замріяне і нетутешнє в моделі підказало схему портрету. Можливо, Марія й справді відрізнялася іншим, спокійнішим характером від авантюрного братового.

Степан Аврамович Лопухін (№216 у поколінному розписі). Народився 17 листопада 1769, помер 20 квітня 1814. Єгермейстер і дійсний камергер при Дворі Павла 1. Похований у родовій усипальниці Лопухіних у Спасо-Андронниковому монастирі.

Марія зображена в оточенні парку, досить умовного, як театральна декорація. Але поряд пшеничне колосся, як натяк на сільську садибу і наближеність до природи, яку так вітав модний сентименталізм. Дивує відсутність дорогих коштовностей та досить проста за кроєм біла сукня. Вона нагадувала давньогрецьку, красу якої підкреслювали блакитний пояс та кольорова шаль. Глядачів зупиняв таємничий погляд молодої жінки, який тлумачили на сотню різних способів. Портрет визнавали цікавим і вдалим як сучасники, так і нащадки. Мало кого хвилювала думка про відповідність моделі тому ідеалу, що створив художник на полотні.

Сентименталізмом дихали і вірш "До портрету", створений у січні 1885 російським поетом Яковом Полонським ( 1819-1898 ) з приводу поетичного образу на портреті Боровиковського, хоча Полонський ніколи не бачив живу Марію Лопухіну.

Переклад українською мовою:

Вдалим вважав цей портрет і сам художник. На жаль, композиція була штампом, стериотипним рішенням. Боровиковський декілька разів використав подібну композицію в інших жіночих портретах, мало переймаючись відповідністю схеми реальним характерам портретованих жінок. Цю схему можна бачити і в портреті Тьомкіної, і в портреті Катерини Торсукової, і в портреті Катерини Арсеньєвої. Але поезія і приваблива таємниця в цих портретах не з'явилася, художнику - не далася.

За різними даними, Марія Іванівна померла від сухот протягом від 1 до 5 років після створення цього портрету.

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →


More ...

Court Métrage

Short Films