Капітан Корем благодійник(англ. Portrait of Captain Thomas Coram) — портрет відомого дивака і благодійника, капітана і судовласника, який створив англійський художник Вільям Хогарт (1697–1764).
Він починав працювати на морі 12-річним підлітком і був пов'язаним з англійським флотом майже все життя. На схилі життя, вже досягши матеріального успіху, поклопотався про створення благодійного прихистку для позашлюбних і покинутих дітей. Його вразила кількість покинутих і жебракуючих дітей в тогочасному Лондоні, а також відсутність позитивних перспектив в житті для них. Старий Томас Корем і розпочав клопоти по створенню благодійного Будинку для позашлюбних дітей (англійський варіант назви — The Foundling Hospital).
Про жахливий стан покинутих і жебракуючих дітей в Лондоні знали всі, також і королівська адміністрація. Але пропозицій змінити ганебний стан — не було. Коли з ініціативою створення благодійного прихистку вийшли на уряд і короля, ініціатива не мала підтримки. А старого моряка піднімали на сміх. Сам король вважав, що створення подібного закладу сприятиме розбещеності в столиці і подарує дорослим право не піклуватись про власних дітей, розраховуючи на безоплатну поміч старого капітана. Король і уряд не помічали другого аспекту проблеми — що подіяти з все існуючими покинутими і жебракуючими дітьми. Капітан не припиняв агітації, звернувшись до жіночої половини привілейованого стану. Це спрацювало. І хоча король Георг ІІ не відразу підтримав ініціативу капітана і врешті решт дав на створення закладу дозвіл, ініціативу Томаса Корема таки підтримало суспільство і п'ять баронес, сім княгинь та вісім графинь.
У період 1742–1745 років в районі Блумсбері був вибудований Будинок для позашлюбних дітей. Серед тих, хто відгукнувся на ініціативу капітана, був і композитор Гендель, що передав благодійному закладу орган. В закладі започаткували і підтримували хоровий спів, який разом з музикою виховував на прекрасному не одно покоління лондонських байстрюків.
Томас Корем особливо наголошував увагу до дівчат, в котрих вбачав майбутніх матерів. Адже ті, за думкою капітана Корема, мали стати прикладами добропорядності і працелюбності для власних дітей. Черговою благодійною ініціативою старого і дивакуватого капітана була школа для дівчат-американських індіанок, сумні долі яких Корем спостерігав в Америці. Благодійні ініціативи Корема як проект мали поганий розрахунок і поглинули майже всі кошти капітана. Частку коштів зібрали за підписним листом, гравюру до якого з портретом Корема створив Хогарт. Він доживав віку збіднілим на пенсію, яку тому забезпечили прихильники його ініціативи. Капітан помер 1751 року.
Серед прихильників ініціативи Томаса Корема був і художник Вільям Хогарт. Митець стояв на позиціях зміцнення буржуазної добропорядності і покращення морального стану в суспільстві. Він критикував пияцтво і розпусту, сам підтримував благодійність і наполегливо шукав в реальності носіїв буржуазної добропорядності. Одного з них художник і знайшов в особі капітана Корема.
Колишній капітан Корем позував для портрета, коли йому виповнилось сімдесят два роки. Сивий і незграбний, він сидить на узвищщі і тримає в руці фантасмагоричну печатку від наказу короля Георга ІІ на довзіл створення Будинку для позашлюбних дітей. Портрет призначався для благодійного закладу і мав нагадувати вельможним відвідувачам і нащадкам про засновника закладу. Хогарт був вимушений звернутися до урочистої стилістики бароко, аби створити переконливий образ фундатора, героїзувати того, підкреслити і добропорядне, і державницьке значення його ініціативи. Звідси колона і пишна драперія на тлі, червоний одяг головного героя, сувої і глобус тощо. Натяком на минулий фах фундатора був морський краєвид і вітрильники.
Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →
