Картина зображає гірське яскраве зоряне небо, яке пронизує комета. На землі, у світлі багаття, фігура подорожнього, прикутого очима до неба.
«Коли ми замерзали на Тибетських нагіррях, видива у хмарах були зазвичай найліпшою розрадою для нас... Але в той самий час вже сяяли міріади зірок, і ці "зоряні руни" нагадували нам, що ані сум, ані відчай тут недоречні. Були картини і "Зоряні руни", і "Зірка героя", і "Зоря Матері світу" основою яких є велич небосхилу. І в найважчі дні єдиний погляд на зоряну красу покращує настрій. Безмежне робить і думки піднесеними.»
Картину присвячено старшому синові художника Юрію. Микола і Олена Реріхи заповідали йому поїхати до Росії продовжувати і поширювати там їх починання. Мати казала синові, що коли на небі з'явиться нова зірка — буде час їхати. І через багато років, перед його запланованим від'їздом, пророцтво збулося: газети повідомили про появу нової помітної з Землі комети.
Дивлячись на більш ранні одноіменні роботи, можна побачити розвиток композиційного рішення. Воно стає все більш лаконічним, цілісним і виразним.
