Ласло Мохой-Надь

Ласло Могой-Надь (угор. Moholy-Nagy László, ім'я при народженні — Ласло Вайс (угор. Weisz László); 20 липня 1895, Боршод, Австро-Угорщина — 24 листопада 1946, Чикаго) — угорський художник, теоретик фото- і кіномистецтва, журналіст, фігура світового авангарду першої половини XX століття..

Після того, як батько пішов з сім'ї, виховувався в родині дядька, юриста за фахом. Здобув юридичну освіту. Перші вірші опублікував у 1911. З 1915 воював в австро-угорській армії як артилерійський офіцер, був поранений на Російському фронті в 1917, після одужання залишений в резерві в Будапешті. Почав відвідувати художню школу, познайомився з представниками будапештського авангарду (кубізм, експресіонізм), брав участь у декількох групових виставках. Підтримував Угорську радянську республіку, хоча ніяких постів при ній не займав. Наприкінці 1919, після поразки Угорської республіки, втік до Сегеду, звідки переїхав до Відня, потім у Берлін. Увійшов до кола дадаїстів, Курта Швіттерса, в архітектурних проектах розвивав принципи конструктивізму. У 1923—1928 працював у Баухаусі. Серед його учнів був Йозеф Альберс. У 1924 познайомився з Володимиром Маяковським, створив кілька його фотопортретів. Писав кіносценарії, знімав короткометражні фільми («Берлінський натюрморт», 1926).

Співпрацював з берлінськими експериментальними театрами (зокрема, політичним театром Піскатора). У 1934 емігрував з нацистської Німеччини у Амстердам, 1935-го — в Лондон, в 1937 — в США. У гітлерівській Німеччині його твори фігурували на відомій пропагандистській виставці дегенеративного мистецтва (1937). Мохой-Надь створив у Чикаго Школу дизайну, якою і керував з 1939 до кінця життя (помер від лейкемії). Похований на цвинтарі Грейсленд.

Університет мистецтва і дизайну в Будапешті носить ім'я Ласло Могой-Надя. У 2004 його роботи були представлені в Москві на виставці «100 найкращих фотографій Угорщини».

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →

більше ...