Філі́ппо Палі́цці (італ. Filippo Palizzi; 16 червня 1818, Васто, Абруццо — 11 вересня 1899, Неаполь) — італійський художник 19 століття. Робив картини історичного жанру , портрети, пейзажі, розробляв побутовий та анімалістичний жанри.
Народився і жив у Басто (Абруццо) до 1837 року. Відомо, що мав художні здібності і брав участь у створенні фігурок для різдвяних вертепів. 1837 року перебрався до Неаполя, де влаштувався у Художню академію. Навчання в академії не сподобалось і був вимушений покинути академію, аби навчатися у приватній школі художника Джузеппе Боноліса (1800—1851). У власних творах відійшов від настанов академізму у бік реалізму і досвіду художників Фрнції.
Мав старшого брата-художника, Джузеппе Паліцці (1812—1888), що покинув Італію і влаштувався в Парижі. Філіппо Паліцці виробив власну, не схожу на братову, художню манеру і займався фото, що вплинуло на ретельне відтворення на полотні численних подробиць. Використовував фотографії для створення власних композицій.
1855 року відвідав Францію, Бельгію та Нідерланди.
1880 року взяв участь у заснуванні шкіл промислового дизайну в Неаполі.
Два роки був головою Художньої академії Неаполя (1878—1880).
Працював у Парижі та в Неаполі.
Помер 11 вересня 1899 року у Неаполі.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Філіппо Паліцці
Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →
