Чарльз Демут

Чарльз Демут (англ. Charles Demuth (1883 Ланкастер — 1935 Ланкастер) — американський художник, представник прецізіоністского напряму в живописі США.

Чарльз Демут народився в родині, яка тримала тютюнову торгівлю. Вивчав живопис і малюнок у пенсільванській Академії витончених мистецтв у Філадельфії. Під час навчання там познайомився з майбутнім поетом Вільямом Карлосом Вільямсом, з яким перебував в близьких стосунках до самої своєї смерті. Пізніше Ч. Демут продовжує своє навчання в Парижі, в академії Коларосси і в академії Жюліана. У Парижі він дружить з художником Марсденом Хартлі, який зумів звести Ч. Демута з відомим американським галеристом Альфредом Стігліцем. Художник також входить в коло постійних гостей салону меценатки Гертруди Стайн. Після повернення в США, в 1926 році саме в нью-йоркській галереї А.Стігліца Intimate Gallery пройшла перша персональна виставка художника. Ч. Демут часто відвідує Нью-Йорк, де проводить час на зустрічах гомосексуалістів (зокрема, в Лафаєтських лазнях), проте живе в будинку своїх батьків у Ланкастері. Тривалий час тяжко хворів; художник страждав від пошкодження стегна і важкої форми діабету, внаслідок якої і помер.

Демут був творцем ряду видатних полотен американського живопису XX століття. Його найбільш відомий твір — Фігура № 5 в золоті, написане в 1928 році, було інспіровано віршем У. К. Вільямса Велика фігура (The Great Figure). Це один з 9 постерів-портретів, які Ч. Демут намалював на честь своїх колег по творчості: Джорджії О'Кіф, Артура Доув, Чарльза Стаффорда Дункана, Мардсена Хартлі, Джона Марина, а також Гертруди Стайн, Юджина О'Ніла, Уоллеса Стівенса і У. К. Уїльямса. В інших своїх картинах (Мій Єгипет (My Egypt)) художник прославляє індустріалізацію своєї малої батьківщини, Пенсільванії. Ці роботи стали одним з найяскравіших проявів американського модернізму в живописі XX століття. Ч. Демут був також автором багатьох еротичних (на межі порнографії) акварелей, про існування яких знало лише вузьке коло його знайомих.

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →

більше ...