{{selectedLanguage.Name}}
Увійти Вийти
×
Дадаїзм
напрям

Дадаїзм — (фр. dadaïsme - від dada — дитячий дерев'яний коник; перен.: незв'язний дитячий лепет) — авангардистська літературна течія (1914— 1924 pp.), яка виникла в Швейцарії. Її засновники — Трістан Тцара, Р. Гюльзенбек, Г. Баль, Г. Арп. Автором назви течії був румунський поет Трістан Тцара (псевдонім С. Розенштока), який слово «dada» знайшов у словнику Ларруса. Мовою негритянського племені Кру воно означало «хвіст священної корови», а італійського — «дерев'яний коник» і «годувальниця».

Дадаїзм був свого роду протестом проти ідеологій, політичних структур, раціональної логіки, логоцентризму, моральних норм. Дадаїсти у своїх заявах висловлювалися, що вони проти всіляких принципів. Гуго Баль писав вірші, в яких відмовлявся від мови, возвеличував ономатопею, робив спроби змінити фонетику мови. Він заявляв: «Я не хочу слів, які винайдені іншими. —... Я хочу здійснювати свої власні безглузді вчинки, хочу мати для цього відповідні голосні та приголосні. Чому дерево після дощу не могло б називатися плюплющем або плюплюбашем? І чому воно взагалі має якось називатися? Слово, слово, весь біль зосередився в ньому, слово, панове,.. — найважливіша суспільна проблема».

Дадаїсти, як і футуристи, не сприймали мистецькі принципи. Трістан Тцара у 1918 писав у «Маніфесті», що «потрібно виконати роботу руйнування і заперечення», утвердити атмосферу «агресивного божевілля». Ці заяви супроводжували лозунги типу: «мистецтво — це несерйозно», «дада нічого не означає». Трістан Тцара вважав, що дадаїстські вірші можна творити будь-яким набором слів, вирізаних з газет і книг. Вірші читалися під супровід музики, яку творили звуки каструль, свистків і дзвінків.

«Вільна гра уяви, — відзначає Ю. Ковалів, — мала відбуватися поза контролем свідомості, актуалізувати парадокси, нонсенси, пародію, набувати вигляду автоматичного письма, за допомогою якого з хаотичного потоку абсурдного буття вихоплювались окремі, не пов'язані між собою елементи, які «переплавлювались» у непередбачувану симультанну сполуку... Світ, на переконання дадаїстів, мусить сприйматися як щойно відкритий, ніби вловлюватися очима дитини, тому їм властива інфантильність як принцип. Вони не лише послідовно уникали правил композиції чи сюжетотворення, не лише позбавляли семантику усталених значень, а й використовували позахудожні засоби для вираження власних художніх форм (колажі з клаптів шпалер чи фрагментів друкованої продукції), техніка ready made, предметні комбінації, елементи стихійної словотворчості, посилення какофонії у музиці та поезії».

Дадаїсти влаштовували скандальні видовища, вечори «гімнастичної», «сатиричної», «хімічної» поезії, танці в мішках «під бурмотіння молодих ведмедів». Для дадаїстів бунт, гра — самоціль. «Пісня коників» Трістана Тцари дає уяву про суть дадаїзму:

(Переклад О. Мокровольського)

Дадаїзм сприяв розвитку сюрреалізму й театру абсурду.

У 1970-их сформувалася такі модифікації неодадаїзму, як хепенінг, енвайронмент, «новий реалізм».

В образотворчому мистецтві найбільш поширеною формою творчості дадаїстів був колаж - технічний прийом створення твору з певним чином скомпонованих і наклеєних на плоску основу (полотно, картон, папір) шматочків різноманітних матеріалів: паперу, тканини і т. д. У дадаїзм можна виділити три гілки розвитку колажу: цюрихський "випадковий" колаж, берлінський маніфестаціонний колаж і кельнської-ганноверський поетичний колаж.

В Цюриху дадаїсти робили упор на випадковість колажу, довільність комбінування елементів. Наприклад, Ханс Арп створював свої колажі, у випадковому порядку висипаючи на лист картону чотирикутники з кольорового паперу і приклеюючи їх так, як вони лягли. Трістан Тцара пропонував розрізати газету на слова і наосліп діставати їх з сумки, щоб скласти вірш (таким чином, використання колажну принципу не є прерогативою тільки образотворчого мистецтва, але мігрує в поезію). Про випадковості в поетичних творах Арпа літературознавець Клаус Шуман писав: "Вона [випадковість] вивільняє сили, які свідомо використовуються антихудожньою і повинні головним чином звести ad absurdum все, що зазвичай асоціюється з мистецтвом: естетичну форму, закони композиції, розмір і стиль". "Створені по законам випадку "колажі Арпа скупі у формальному відношенні, тяжіють до абстракції і змістовно замкнуті на процес свого створення.

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →

Вікіпедія: https://uk.wikipedia.org/wiki/Дадаїзм

більше ... згорнути ...