Жан-Мішель Баскія

Жан-Мішель Баскія (англ. Jean-Michel Basquiat, 22 грудня 1960(19601222), Нью-Йорк, США — 12 серпня 1988, Нью-Йорк, США) — американський художник. Уславився спочатку як графіті-художник у Нью-Йорку, а потім, в 1980-их, як дуже успішний неоекспресіоніст.

Баскія народився в Нью-Йорку — в Брукліні. Його мати, Матильда, була з Пуерто-Рико, а батько, Джерард, мав гаїтянське коріння. Завдяки цьому Мішель з дитинства вільно розмовляв французькою, іспанською та англійською мовами, читав книги, як такожі поезію символистів, міфи й історію. Вже в ранньому віці він виявив здібності до мистецтва, і його мати заохочувала ці намагання.

В 1977, у віці 17 років, Баскія і його друг Al Diaz почали малювати графіті на стінах будинків на Мангеттені, підписувалися «SAMO» або «SAMO shit». Малюнки складалися зі змістовних фраз, зміст якихх важко перекласти українською, наприклад, «Plush safe he think. SAMO» («Він думає, що плюш оберігає (його). SAMO») або «SAMO as an escape clause» («SAMO як застереження»). В грудні 1978 р. в Вілладж Войс була опублікована стаття про ці написи. Проект закінчився епітафією «SAMO IS DEAD» («SAMO мертвий»). В 1978, Баскія залишає рідний дім, живе з друзями, заробляє на життя продажем футболок і листівок на вулиці. Також у кінці сімдесятих Баскія з друзями організовує групу Gray, котра грає в різноманітних клубах Мангеттена.

В червні 1980-го Баскія бере участь в The Times Square Show, колективній виставці художників. В 1981-му поет і арт-критик Рене Рікар (Rene Ricard) надрукував статтю «The Radiant Child» у журналі «Артфорум», що вона сприяла міжнародній кар'єрі Баскії. Протягом декількох наступних років Баскія продовжує виставляти свої роботи в Нью-Йорку. З 1982-го Баскія регулярно виставляється з Джуліаном Шнабелем, Девідом Салле, Франческо Клементе і Енцо Куччі, групою художників, котру арт-критики, куратори і колекціонери незабаром назвуть неоекспресіоністами. В 1982-му Баскія зустрів Енді Воргола, співробітництво з яким у майбутньому дало певні плоди. З 1984-го багото з друзів Баскії починають помічати його все дивнішу поведінку, яка була наслідком вживання наркотиків. Баскія став досить часто вживати героїн за років життя серед вуличних художників Нью-Йорка. В 1985-му Баскія з'явився на обкладинці The New York Times Magazine. Жан-Мішель Баскія помер від отруєння наркотиками (він змішав кокаїн із героїном) у своїй студії в 1988 році. Похований на Грін-Вудському цвинтарі.

Творчість Баскії можна умовно розділити на три періоди. В ранній період, з 1980 до 1982-го, він часто зображає скелети і маскоподібні лиця, в чому виражається його незвична цікавість до смерті. Інші найчастіше вживані образи: автомобілі, будівлі, поліція, ігри дітей на тротуарі і графіті, які були віддзеркаленням його досвіду малювання на вулицях міста. Середній період, з кінця 1982-го до 1985-го року, відзначається цікавістю Баскії до його гаїтянського коріння. Останній період, з 1986 до смерті в 1988, позначений новою манерою і новими образами.

У 1982 Баскія познайомився з Енді Ворголом і вони разом створили чимало спільних робіт. Вони працювали разом, впливали на творчість один одного. Їхні відносини продовжувалися до смерті Воргола 1987-го року.

До 2002 року найвищою ціною, яку заплатили за роботу Баскії, було 3 302 500 доларів. 14 травня 2002 «Profit I» Баскія була виставлена на аукціоні і продана за 5 509 500 доларів. У травні 2007-го робота Баскії 1981 року була продана на аукціоні за 14,6 мільйона доларів.

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →

більше ...