Жан-Батист Карпо

Жан Бати́ст Карпо́ (фр. Jean-Baptiste Carpeaux, *11 травня 1827, Валансьєнн — †12 жовтня 1875, Курбевуа) — французький скульптор, живописець і графік.


Майбутній скульптор походив з простої родини в місті Валансьєн. Виявив художні здібності. Проти волі батьків подався в Париж, аби здобути художню освіту і стати скульптором.


Первісно навчався в Національній школі декоративного мистецтва. 1844 году він влаштувався в Школу красних мистецтв в Парижі, де навчався в класі французького скульптора Франсуа Рюда.


Десять років потому Карпо виграл Римскую премию, що надала йому право за кошти держави удосконалювати власну майстерність в Римі. Карпо перебрався в Рим і навчався в тамтешній Французькій академії, котру розмістили в римській віллі Медічі. Вивчав творчість талановитих італійських попередників, серед яких твори Рафаеля Санті та скульптора Мікеланджело Буонарроті. Перебування в Італії добре вплинуло на здібності Карпо, що виніс з Риму прагнення до рухів та до відкритих емоцій в скульптурі.


1862 року Карпо повернувся в Париж. На піднесеня кар'єри молодого митця вплинули непересічні здібності та підтримка впливового приятеля та покровителя Ежена Хальвіна Пьєне (Halwin Piennes), наближеного до двору тодішньої імператриці Франції. 1862 року Карпо створив погруддя принцеси Матільди, котре сподобалось. Це дозволило скульптору стати офііційним скульптором іпрераторської родини і отримати низку важливих скульптурних замов. Найважливішими серед них були — декор фасадів для Павільйону Флори в палаці Лувр та скульптурної групи для фасаду Опери Гарньє.


Карпо автор декоративної скульптурної групи «Європа, Азія, Африка і Америка несуть небесне склепіння» (1868—72, раніше фонтан в Люксембурзькому саду, тепер Музей д'Орсе.


Частку власних творів Карпо заповідав рідному місту Валансьєн, котрі зберігаються Художньому музеї Валансьєна. Скульптор помер 1875 року і був похований на цвинтарі Св. Роха в місті Валансьєн.


Ж. Б. Карпо — також автор багатьох портретних бюстів.

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →

більше ...