Дрезденський триптих, відомий також під назвами Богородиця з Немовлям, Святим Георгієм і Святою Катериною і Вівтар Діви Марії — невеликий навісний вівтарний триптих роботи ранньонідерландського художника Яна ван Ейка. Триптих складається з п'яти окремих панелей — центральної і двох двосторонніх крил. Робота підписана, художник сам датував її 1437 роком. Наразі входить до складу постійної експозиції дрезденської Галереї старих майстрів. Оригінальні рами панелей також дійшли до наших днів. Цей триптих — єдиний зі збережених триптихів, приписуваних ван Ейку, і єдина непортретна робота, яка була підписана особистим девізом художника ALC IXH XAN («Так добре, як я можу»). Зазвичай цей триптих використовують для датування інших творів художника, оскільки його було створено в середині творчого шляху митця. Сюжет і композиційні рішення перегукуються з рядом мотивів більш ранніх робіт ван Ейка, ілюструючи прогрес художника в поводженні з глибиною просторової композиції. Крім цього, зафіксовані елементи іконографії Богородиці набули широкого поширення в живопису другої половини XV століття. На думку історика Елізабет Дханенс, Дрезденський триптих є «найчарівнішою, найвитонченішою і найпривабливішою роботою з усіх збережених творів Яна ван Ейка».
У закритому стані на двох зовнішніх боках крил триптиха видно зображення Діви Марії і Архангела Гавриїла з євангельської події Благовіщення. Фігури написані у техніці гризайль, і через їх практично монохромне забарвлення у глядача створюється враження, що перед ним фігури з каменю. Сцена на трьох внутрішніх панелях триптиха зображена у церковних інтер'єрах. На центральній картині зображена Діва Марія, що сидить на троні з дитям Ісусом на руках. На лівому крилі зображена фігура Архангела Михаїла, права рука якого лежить на плечі схиленої перед Богородицею фігури — портрета донатора. На правому крилі ван Ейк розмістив постать Катерини Александрійської, яка читає. Межі між панелями позначені двома шарами бронзової фарби з латинськими написами, взятими із різних джерел. Так, фрази на центральній рамі ван Ейк запозичив із біблійних описів Вознесіння Діви Марії, в той час як на внутрішніх крилах викладені фрагменти молитов, присвячених святим Михаїлу та Катерині.
Імовірно, триптих призначався для особистої молитви і швидше за все використовувався мандрівним священиком як переносний вівтар. Незважаючи на те, що дані про донаторів не збереглися, пишно оздоблені латинськими написами рами панелей свідчать, що він був людиною високоосвіченою і культурною. Оскільки документальні свідчення про замовників живопису Північного Відродження практично відсутні, їх особи найчастіше встановлюються на основі документів, зібраних сучасними мистецтвознавцями. Пошкоджені герби на кутах стулок Дрезденського Триптиха були зіставлені з гербом альберго Джустініані з Генуї — впливового кланового об'єднання, яке починаючи з 1362 року брало активну участь у налагодженні торговельних відносин із Брюгге.
Імовірно, починаючи з середини-кінця XV століття Дрезденський триптих знаходився у володінні альберго Джустініані. Наступна згадка про роботу датується 10 травня 1597 року, коли твір викупив Вінченцо I Гонзага. Згодом, у 1627 році, триптих у складі колекції Гонзага був куплений англійським королем Карлом I. Після усунення від влади і подальшої страти короля, твір було відправлено до Парижу, де його новим власником став Еверхард Джабах — художній колекціонер і банкір із Кельна, який працював своєрідним арт-дилером для Людовика XIV і Джуліо Мазаріні. Рік по тому після смерті Джабаха 1695 року твір перейшов у володіння курфюрства Саксонії. Наступну документальну згадку про роботу зроблено під час інвентаризації Галереї старих майстрів у 1754 році. До 1830 року творцем триптиха вважався Альбрехт Дюрер, допоки німецький історик Алоїз Хірт не встановив, що авторство належить ван Ейку. Каталог Дрезденської галереї від середини XIX століття приписував твір Хуберту ван Ейку і тільки через кілька років — Яну.
Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →
