Вільям Хогарт

Вільям Хогарт (англ. William Hogarth, 10 листопада 1697, Лондон — 26 жовтня 1764) — британський художник доби англійського рококо і просвітництва.

Батько майбутнього художника, Річард Хогарт, був сільським вчителем латини, вихідцем з Вестморленду, а його мати носила ім'я Анни Гіббонс. Через нестатки сім'я переїхала до Лондона, де Річард працював типографським коректором. Тут і народився Вільям Хогарт. Він був першою дитиною подружжя.

Вільям ще з раннього дитинства виявив неабиякий хист до малювання, був вельми спостережливий і мав чудову пам'ять на деталі. У початковій школі навчався неохоче, здебільшого гаючи час за малюванням. У дитинстві Вільям був вимушений продавати приготовані матір'ю народні засоби лікування, оскільки батькова ідея заснування кав'ярні, де відвідувачі мали спілкуватися виключно латиною, зазнала повного краху, а сам батько на п'ять років потрапив до сумнозвісної лондонської боргової в'язниці «Флітська тюрма». Тож звернутися до навчання Хогарт зміг значно пізніше за однолітків.

1713 року Хогарт, не закінчивши початкової школи, став учнем гравера на сріблі Елліса Ґембла, де здобув навички гравіювання, роботи з металом та познайомився зі стилем рококо. 1718 року помер батько Вільяма й він, як старший, був змушений утримувати свою матір та двох сестер, беручись за дрібні замовлення. Він виготовляв комерційні візитівки, невеликі герби та інші дрібні вироби. Така робота не приносила Хогартові задоволення, він був про неї невисокої думки, оскільки відчував потяг до справжнього мистецтва. Насамперед його цікавила графіка. Тож невдовзі Вільям почав брати уроки живопису в одній з лондонських приватних художніх академій, що її заснували Луїс Черон та Джон Вандербанк. Він також багато займався самоосвітою.

1720 року Хогарт відкриває власну невеличку майстерню гравера. Його першими самостійними роботами були графічні сатири про крах акцій фірми Південних морів (The South Sea Scheme, бл. 1721), сатири на маскаради та оперні вистави (Masquerades and Operas, 1724) та на театральне життя Лондона (A Just View of the British Stage, 1724).

Хогарт закинув академію, а з 1724 року став відвідувати школу живопису й малюнка, засновану в домі придворного художника Джеймса Торнхілла, відомого своїми розписами в лондонському соборі святого Павла. У 1720–1730 роках молодий гравер опановує мистецтво книжкової ілюстрації. 1726 року він ілюструє відому антипуританську пригодницьку поему «Хадибрас» Самуеля Батлера. Перший живописний твір Хогарта з'явився 1728 року, це було полотно на сюжет популярної тоді п'єси Джона Гея «Опера жебрака».

У домі Джеймса Торнхілла Хогарт закохався у дочку художника Джейн. Не сподіваючись на згоду батьків на шлюб, Хогарт вирішив викрасти дівчину й 25 березня 1729 року таємно одружився з нею в Педдінгтонській церкві. Примиритися зі своїм тестем Хогартові вдалося лише після того, коли він досяг матеріального добробуту і визнання як художник.

Згадуючи цю подію пізніше, Хогарт швидко міняв тему й переходив до живопису: «Потім я одружився й взявся малювати невеликі салонні картинки від 12 до 15 дюймів заввишки. Оскільки воні були новинкою, то мали успіх впродовж кількох років і добре продавалися».

У кінці 1720-их років Хогарт написав низку групових портретів англійських родин, це так звані «розмовні полотна» (conversation pieces). До них належать «Музична вечірка» (A Musical Party, 1730, Музей Фрицвільяма, Кембридж), «Асамблея в домі Ванстед» (The Assembly at Wanstead House, 1729-31, Музей мистецтв Філадельфії), «Родина Волластон» (The Wollaston Family, 1730, приватна колекція) або «Родина Фаунтейн» (The Fountaine Family, 1730-32, Музей мистецтв Філадельфії).

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →

більше ...