Томас Гьортін

Томас Гертин (англ. Thomas Girtin 18 лютого, 1775 — 9 листопада, 1802) — британський художник-аквареліст кінця 18 століття.

Народився у місті Лондон. По батькові був французом. Батько був французьким протестантом (гугенотом) і емігрував з Франції до Англії.

У молоді роки юнак навчався у Томаса Молтона та у Вільяма Тернера. З останнім вони підробляли розфарбуванням гравюр на продаж. Томас був дитиною, коли помер батько. Мати вдруге вийшла заміж за містера Вонома, що був художником-малювальником. Юнак став помічником у пана Едварда Дайєса, котрий був акварелістом і топографом. У майстерні Дайєса він і опанував топографічно-точний малюнок і звичку працювати на натурі. Між Дайєсом та Томасом не склалися добрі стосунки і пізніше Дайєс згадував про Гетрина як про упертого і малослухняного. Навчання тривало сім років. З 1794 року Гертин почав виставляти власні малюнки і акварелі в Королівській художній академії, де отримав схвальні відгуки.

Збільшенню художніх вражень сприяли його подорожі по Британії. Відомо, що він відвідав північ країни, відвідав Уельс та захід. Близько 1899 року у нього з'явились перші впливові покровителі, серед них колекціонер творів мистецтва Джодж Бомонт та леді Сатерленд.

1800 року Томас Гертин узяв шлюб із 16-річною Енн Беррет, донькою ювеліра. Статки наречених дозволили влаштувати власну домівку неподалік Гайд-парку. Сусідом молодят був художник Пол Сендбі (1731—1809). Відомо, що стан його здоров'я помітно погіршився на початку 19 століття.

На зламі 1801—1802 років він наважився відвідати Париж, де працював близько п'яти місяців. Зі столиці Франції він привіз чимало малюнків і акварелей, котрі перевели у гравюри з назвою «Дванадцять краєвидів Парижа». До літа 1802 року він також встиг створити панораму Лондона довжиною близько 32 метрів. Експонування панорами принесло йому визнання.

Був знайдений у власній майстерні мертвим. Помер несподівано з нез'ясованих обставин.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Томас Гертин

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →

більше ...