Сальвато́р Ро́за (італ. Salvator Rosa; 21 липня або 20 червня 1615, Аренела, Кампанія — 15 березня 1673, Рим) — італійський живописець, гравер та поет. Представник неаполітанської школи, Роза виходив за межі сучасних йому норм (і в мистецтві, і в житті), за духом наближаючись до романтизму.
Митець народився в селищі Арене́ла, що нині є одним із десяти районів міста Неаполь. Рано втративши батька, разом із двома братами був вихований материним батьком — дідом Віто Греко. Проти волі діда, який наполягав на здобутті професії адвоката або священика, Сальватор цікавиться живописом. Відгуки місцевих малярів на його роботи лише підігрівають інтерес до творчості. Дев'ятнадцятирічний юнак їде у Рим, де зближується з відомою демократизмом школою Бамбочанті Пітера ван Лара (bamboccio — мотанка з ганчір'я).
Мандрівна фортуна, притаманна багатьом світочам італійської культури, супроводжувала також і цього митця. Його життєві й творчі шляхи лежать між Неаполем, Римом та Флоренцією.
В Римі Сальватор випробовує себе в вуличних виставах карнавалу, граючи гостро сатиричні сцени. Роза створював репліки та вірші і його постановки користувались успіхом, а сам він зажив ворогів серед осміяних його масками жителів та театралів «елітного району» Трастевере.
40-ві роки Сальваторе проводить у Флоренції під патронатом кардинала Джан-Карло Медічі, підтримує Accademia dei Percossi — вільне об'єднання драматургів, поетів та художників. На батьківщині Данте Сальватор Роза пише свої найвідоміші сатири: Музика, Малювання, Поезія, Війна. Продовжує займатись музикою (грав на лютні). Його малярський доробок того періоду — численні пейзажі з видами диких, часом фантастичних місцевостей, іноді населені грабіжниками або солдатами; ці твори вирізняє вільна експресивна манера письма, похмурий колорит, різкі контрасти світла й тіні. В 1647-му році митець повертається в Неаполь.
Існує декілька версій щодо участі Сальваторе Рози у повстанні Мазаньєлли. На той час Неаполітанське королівство перебувало під владою іспанських Габсбургів. 27-річний рибалка Томазо Аньєлло став керівником народного заколоту проти заморських володарів. Припускається, що разом із іншими митцями Роза входив у Compagnia della Morte — команду, яка вишукувала і вбивала іспанців. Після придушення повстання Хуаном Австрійським Молодшим, за припущенням, митець-бунтар деякий час прожив серед розбійників. А 1649 року з'явився в Римі.
Наступне десятиріччя — знов у Флоренції. Чудова освіта дозволяла Сальваторові бути різнобічним у підборі сюжетів. Він автор картин і гравюр на біблійні, міфологічні, історичні теми. Одна з найцікавіших серій робіт — зображення найвидатніших античних мислителів: Сократа, Піфагора, Геракліта, Діогена, Демокріта та інших.
У поважному віці Сальваторе одружився зі флорентійкою на ім'я Лукреція, яка народила йому двох синів. Помер через хворобу і похований в Римі.
Роботи Сальватора Рози зберігаються в багатьох зібраннях світу: у Віденському художньо-історичному музеї, в музеї Уодсворта та нью-йоркському Метрополітен (США), в Лондонській національній галереї, в Каунасі та в Дрездені. В Україні зберігається картина «Пейзаж з поламаним деревом» (Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків).
Словари и энциклопедии на Академике
Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →
