Поль Сезанн

Поль Сеза́нн (фр. Paul Cézanne; 19 січня 1839 — 22 жовтня 1906) — французький художник. Імпресіоніст і постімпресіоніст, його творчість мала великий вплив на живопис ХХ сторіччя, зокрема на розвиток кубізму.

Поль Сезанн народився 19 січня 1839 року в Екс-ан-Прованс у заможній родині. У 1858—62 відвідував художню школу в Ексі. У 1861 році на якийсь час приїхав до Парижа з метою навчатись живопису, але замучений сумнівами щодо правильності вибору, за декілька місяців повернувся додому.

У 1862 році Поль Сезанн знову приїхав до Парижа з твердим наміром здобути мистецьку освіту і стати художником. У 1862-65 навчався в Паризькій Академії Сюїса.

У 1869 році Поль Сезанн познайомився з Ортанс Фіке і почав жити з нею, згодом він з родиною (Ортанс і син Поль) переїхав спочатку до Понтуазу (1872), потім до Оверу (1874) і нарешті повернувся до Парижа.

У цьому ж році (1874) він взяв участь у першій виставці художників-імпресіоністів. У 1877 році Сезанн взяв участь у третій виставці імпресіоністів — втім виставлені роботи Сезанна, як і на попередній експозиції, зазнали нищівної критики.

У 1878 році заможний батько Поля Сезанна, довідавшись про його родинне життя з Ортанс, позбавив того фінансової підтримки.

У 1886 році Поль Сезанн нарешті офіційно оформив шлюб з Ортанс і по батьковій смерті одержав пристойний спадок.

Персональна виставка Сезанна, влаштована колекціонером Амбруазом Волларом у 1895 році, несподівно принесла Полю Сезанну очікувану славу і зробила його культовою фігурою серед молодих художників.

Проте в 1899 році Поль Сезанн змушений продати фамільний маєток, щоб оплатити борги, які залишилися після смерті матері.

У 1901 році Сезанн влаштував студію на окраїні Екса, де багато і невтомно працював.

22 жовтня 1906 року у віці 67 років Поль Сезанн помер від пневмонії.

Ранні твори Поля Сезанна позначені впливом Паоло Веронезе, Оноре Дом'є та ін. («Чернець», 1865-67; «Пастораль», «Піч у майстерні», 1865-68.

На противагу розпливчатості, нетривкості форм, властивих імпресіонізму, Сезанн прагнув до відтворення матеріального світу, до вагомості й об'ємності форми («П'єро і Арлекін»; 1888, «Персики і груші», 1888-90; «Акведук», 1889; «Гравці в карти», 1890-92, «Натюрморт з апельсинами та яблуками», 1895-1900, та ін.).

Принципи мистецтва Сезанна мали великий вплив на живопис ХХ ст., зокрема на розвиток кубізму.

Твори Поля Сезанна зберігаються в багатьох музеях світу, особливо в США — у Луврі та Музеї д'Орсе (Париж), Метрополітен-музеї і Музеї сучасного мистецтва (Нью-Йорк), Національній галереї мистецтва (Вашингтон), Національній галереї (Лондон), Новій Пінакотеці (Мюнхен), Ермітажі (Санкт-Петербург), Музеї мистецтва (Сан-Паулу) тощо, у приватних зібраннях образотворчого мистецтва (особливо в Швейцарії, США та Франції).

Художня спадщина Сезанна становить понад 800 робіт маслом, не рахуючи акварелей та інших творів. Ніхто не може підрахувати кількості робіт, знищених, як недосконалі, самим художником за роки свого довгого творчого шляху. У паризькому осінньому Салоні 1904 року цілий зал був відведений для демонстрації картин Сезанна. Ця виставка стала першим дійсним успіхом, більш того — тріумфом художника.

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →

більше ...