«Нідерландські прислів'я», також «Фламандські прислів'я» (нід. Nederlandse Spreekwoorden), або «Світ догори дриґом» (англ. The Topsy-Turvy World) — картина Пітера Брейгеля старшого, написана 1559 року, яка зображає буквальні значення нідерландських прислів'їв. 

Картина, що виставлена ​​в Берлінській картинній галереї, насичена символами, пов'язаними з нідерландськими прислів'ями та приказками, проте не всі з них розшифровані сучасними дослідниками, бо деякі вислови з часом були забуті.  

Його син зробив близько 20 копій роботи батька, причому не всі копії точно відтворюють оригінал, а відрізняються від нього низкою деталей. 

Збірники прислів'їв та приказок у часи Брейгеля були дуже популярні. Так, наприклад, 1500 року Еразм Ротердамський опублікував збірку крилатих висловів латинських авторів, а Франсуа Рабле описує в опублікованому 1564 року романі Гаргантюа і Пантагрюель зокрема острів прислів'їв. Сам Брейгель 1558 року створив серію картин Дванадцять прислів'їв, що тепер зберігаються у Музеї Маєра ван дер Берга в Антверпені.  

На картині зображено близько сотні відомих прислів'їв, хоча, ймовірно, Брейгель насправді зобразив ще більше, але частина залишилася не розшифрованою до сьогодні. Деякі прислів'я вживаються в нідерландській мові досі, а деякі стали архаїзмами.

Точка спостереження на картині знаходиться на середній висоті, таким чином можливий добрий огляд усіх деталей. Рівень висоти підіймається назад (шибениця й вітрильник намальовані фронтально). Завдяки такому зміщенню кута зору створюється враження додаткової просторової глибини. Головна вісь картини, як то часто буває у Брейгеля, проходить по діагоналі: з лівого нижнього до правого верхнього кута. Млинці (згори ліворуч), що намальовані з порушенням перспективи фронтально, на думку мистецтвознавців є свідомим відхиленням.

На картині змальоване щоденне життя у селі на березі моря. Ліворуч на стіні будинку висить догори дриґом земна куля, що символізує збочений світ, в якому люди пошиваються в дурні, займаючись нікчемними мирськими справами. Нижче центру картини вирізняється постать жінки в червоній сукні, яка накинула на свого чоловіка синю пелерину, що символізує подружню зраду. У центрі картини сидить чорт під синім балдахіном і ніби править цим збоченим світом. 

Картина Брейгеля відповідає уявленням того часу про те, що у світі панує гріх, зло й людська глупота. Ця тема була також розвинута у літературних творах тієї епохи, таких як «Корабель дурнів» Себастіана Бранта та «Похвала глупоті» Еразма Ротердамського. 

У XVII столітті картину, як то зафіксовано в історичних джерелах, називали «Синя пелерина» та «Світ догори дриґом». 

 

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →