Перепис у Вифлеємі — картина пізнього періоду творчості, яку створив нідерландський художник Пітер Брейгель старший (бл. 1525–1569).

Картину відносять до біблійних творів митця. Мимоволі поєднують у єдиний цикл картини «Перепис у Вифлеємі» та «Винищення немовлят». На обох картинах події відбуваються взимку, стривожені мешканці покинули власні домівки, бо в дрімотний плин життя втрутилася влада. І це втручання не несе нічого безпечного, навпаки. В «Перепису у Вифлеємі» це ще досить спокійне втручання, що нагадує збори податків. В картині «Винищення немовлят» вже трагедія — бо це каральна кампанія в нідерландському поселенні, є кати і є перші покарані — діти.

Пітер Брейгель старший — з тих нідерландських митців, що створив подорож до Італії. Небезпечний і довгий шлях митця проліг через Францію до порту в Марселі, а далі вітрильником — до Неаполя. Лише малюнки автора та картини з портом Неаполя дозволяють гіпотетично представити шлях і зупинки майстра на шляху до славнозвісного мистецького центру — Риму. Отже, Брейгель був у Італії, але не у Палестині, тобто, не міг на власні очі бачити Вифлеєм. І події у власних так званих біблійних картинах переніс в невеличке нідерландське поселення. В реальному Вифлеємі не буває снігу. Художника це — не бентежить. Він сміливо робить біблійний Вифлеєм вкритим снігом, наближаючи того до сучасних йому поселень, наближає біблійні події до дійсності Нідерландів середини 16 століття. Це умовність, відома з доби готики, коли біблійні персонажі і події переносилися у звичне, рідне для західноєвропейців середовище.

Формальним приводом для створення картини нібито слугують рядки з Євангелія:

Художник (і спостерігач) ніби роздивляються поселення чи то з вежі, чи то з горищного вікна якоїсь споруди. Передвечірній час — і видно, як сідає червоне сонце за гілками дерев. Деякою вказівкою на місяць події є турботи якоїсь родини, що ріже свиню. Зазвичай в Нідерландах це траплялося у грудні. Власник ріже, а господиня приготувала сковороду, куди тече кров, яку будуть смажити. Знекровлену свиню опалять, для чого вже приготували снопи з соломою. Ця група неодноразово зустрічається в картинах Брейгеля. Саме цим займаються мешканці і на картині «Мисливці на снігу», що встигли вже розкласти багаття.

Далі від заклопотаних свинею — щільний натовп людей біля дверей постоялого двору. Там виставлені столи і пораються урядовці, обкладені величезними податковими книгами. І хоча в назві картини слово «перепис», дії урядовців не що інше, як збори податків. В центрі картини — ніким не помічена пара: він — з теслярським реманентом (добре видно пилу на плечах), вона — верхи на осляті. Лише ці атрибути нагадують, що у місто прибула Свята Родина. Вони якраз і крокують до постоялого двору. Художник навіть не поклопотався зробити німби над головами Святої Родини. Так в сюжет «Перепису у Вифлеємі» органічно увійшов сюжет «Втечі Святої Родини в Єгипет».

Картини Пітера Брейгеля зазвичай переповнені сюжетами і невеликими подіями, які могли би стати сюжетами для окремих картин. Саме так і робили італійські майстри — з їх потягом до монументальності, до збільшених, масштабних побудов. Саме так зробив і італієць, що працював у Іспанії Бартоломе Кардучо в полотні «Втеча Святої Родини в Єгипет» (Ермітаж, Санкт-Петербург).

Але художник малює справжню енциклопедію життя невеличкого містечка взимку. Картину можна розглядати годинами, сміючись з дітей, що перетворили дерев'яний триногий стілець на сани, спостерігати за побудовою сараю, подорожніми з клунками. Художник надав можливість навіть розгледіти півня з курками та герб Габсбургів на стіні постоялого двору

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →