Божевільна Грета (нід. Dulle Griet) — картина голландського художника Пітера Брейгеля старшого. Головною героїнею картини є персонаж фламандського фольклору, яка в пориві безумства штурмує пекло, щоб наситити свою жадібність. Нині картина перебуває в музеї Маєра ван дер Берга (Антверпен).

На час, у який жив Брейгель Старший, припав конфлікт з Іспанією початку 1560-х років, що переріс у масштабні народні виступи, релігійні переслідування і пов'язані з ними кари — такими постають Нідерланди в роботі «Божевільна Грета». Приблизно в середині 1540-х років Брейгель (Старший) переїхав до Антверпена, де навчався в майстерні у Пітера Кука ван Альста- особистого придворного художника імператора Карла V. Пізніше перебрався з родиною до Брюсселя і почав роботу над картиною, що віддзеркалила в саркастичній формі його особисте ставлення до подій, які відбувалися навколо. Ця робота дістала назву — «Божевільна Грета», іноді її згадують як «Божевільна Мег». Як фламандець за походженням, Брейгель шанобливо ставився до національного фольклору і тому вибрав стару жінку з переказів, щоб зобразити жадібність та порок. Ім'я Грети у Фландрії було загальним і втілювало в собі жадібність і войовничість, які не властиві жінкам. У сюжеті картини він передав особисте засудження таких людських вад, як божевілля, жадібність і жорстокість. Брейгель зобразив на своєму полотні трагізм тогочасного реального життя. Таким чином, в 1561-1562 роках він вперше в нідерландському мистецтві створив композицію, яка в непрямій формі відбивала конкретні суспільні конфлікти того часу.

Стиль, який використовувався при написанні картини, припускає передачу жаху від зображених сцен і в ускладненому розумінні того, що відбувається. Ця робота певною мірою перевершує фантасмагорію в творчості Ієронімуса Босха. Ілюзію нагнітання обстановки художник досягнув завдяки використанню червоних фарб для неба, зображення димки, розміщення по всьому тлу різноманітних містичних істот, які народжуються з пащі ліворуч. Люди в пориві божевілля гинуть в тисняві, творцями якої самі і є, не помічаючи нічого навколо. Алегорію на жадібність передає сюжет, де вони прагнуть набрати якомога більше золота, яке є нічим іншим, як відходами життєдіяльності гіганта. Брейгель відійшов від класичної манери передачі атмосфери хаосу і пекла з допомогою намальованих чортів або сатани зобразивши людей з їх пороками. Ключовим персонажем полотна є жінка з мечем у руці і кинджалом за поясом, одягнена в дрантя. Щоб надати їй вигляд божевільної, художник зобразив її з виряченими очима і безглуздо розкритим ротом. Розвиваючи ідею про її войовничість, згідно з фламадською міфологією, Брейгель намалював Грету з мечем у руках, під час бігу, одягнену в каску і обладунки. Неподалік від неї, на мості, відбувається бійка між жінками. Атмосферу трагізму і драми було досягнуто передачею різноманітності фігур і предметів, переплетення людей і фантастичних істот.

В самій назві картини приховано додатковий сенс, оскільки в часи її написання «Божевільною Гретою» також називали гармату. Брейгель використовував її як алегорію на мотиви війни, яка охоплює світ. що знайшло відбиття в напівзруйнованих стінах фортеці, пожежі і озброєних солдатах.

Карел ван Мандер, перший серед життєписців Брейгеля (старшого), зауважив таке: Грета зображена не просто дивним чином, але і одяг її, невідомо чому, нагадує шотландський. На його думку, картина не просто фантастична, її можна назвати сюрреалістичною.

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →