П'єтро да Кортона

П'єтро да Кортона(італ. Pietro da Cortona, справжнє ім'я П'єтро Берретіні, Pietro Berrettini; 1 листопада 1596 — 16 травня 1669, Рим) — представник бароко в живопису Італії 17 століття. Займався також архітектурою.

Походить з міста Кортона (Тоскана), звідки і його прізвисько. Родина була реміснича. Якусь славу мав вже його дядько — Філіппо Береттіні. Його перший вчитель Андреа Коммоді у Флоренції. Вже у 1612 році перебрався у Рим, де здібного парубка помітили. Спершу працював в художний майстерні Баччо Кьярпі, художника, який відомий зараз лише через недовгу працю у нього талановитого П'єтро да Кортона. Серед перших меценатів здібного майстра — римська родина Колонна. П'єтро зробив копії фресок Рафаеля Санті у 1623 році, що дуже сприяло зростанню його популярності. Його патронами стають брати Марчелло та Джуліо Саккетті. Коли трон папи римського посів Урбан VIII, Марчелло та Джуліо Сакетті відповідно отримали посади папського казначея та кардинала. Зв'язок з Марчелло та Джуліо Сакетті не увірвався і надалі. Про феєрично здібного П'єтро тепер вже знала і могутня родина Барберіні. Його покровителем стає кардинал Франческо Барберіні, племінник папи. Брати Марчелло та Джуліо Саккетті та кардинал Франческо Барберіні сприяють успішній кар'єрі П'єтро да Кортона, а він цілком виправдовує їх надії.

Амбітний Урбан VIII зажадав зробити з Риму справжнє столичне місто, вельми величне і пишне. У велетенських планах папи по розбудові і декорації столиці знайдеться місце і архітекторам, і художникам, і ювелірам, і інженерам. Так доля дала шанс розвинути найкращі мистецькі здібності -

Кожний з провідних римських майстрів має значну майстерню з талановитими помічниками, бо виконати кількість численних замов поодинці просто неможливо. Це не виключає гострого суперництва, ганебної конкурентної боротьби, яка завдасть стільки горя Франческо Борроміні, але вдало омине П'єтро да Кортона. Низку років від працюватиме художником-декоратором, що практично не мав значних суперників.

У 1623 році на папський престол зійшов Урбан VIII (з роду Барберіні). Він і став головним замовником Кортони. Художник брався за створення вівтарних образів («Мадонна з немовлям та святими», Брера, Мілан), міфологічних картин(«Золоте століття», палаццо Пітті, Флоренція), портретів («Портрет Урбана Восьмого», «Портрет Марчелло Сакетті»). Але славу йому принесли стінописи і створення плафону для палацу Барберіні.

Сімнадцяте століття було важким, суворим і неприємним для життя. Спалахнула війна, що тривала 30 років. Німеччина втратила 1 000 000 мешканців з трьох. А були ще чума, активна контрреформація католиків і непримиренність всіх різновидів протестантизму. Західну Європу охопила і епідемія еміграції(з Португалії тікало єврейське населення, з України тікали українці в спокійніші країни, почалася еміграція українського і європейського населення в Америку). В мирній Італії осідають митці з різних країн(Пуссен, Ніколо Реньєрі і Лоррен з Франції, Матіас Стомер, Пітер Мулір Молодший з Голландії, Ельзхеймер і Йоганн Лісс з Німеччини та ін.)

В творчому доробку багатьох майстрів головне місце займають сцени катувань, мучеництв, видінь тощо. Здавалось, що для радісних сторінок життя зовсім не залишилось місця. На тлі розчарувань, поневірянь і втрати оптимізму острівцем надії стають міфологічні картини П'єтро да Кортони. Він звернувся до міфів про Золоте та Срібне століття. І перед очима здивованих глядачів постали вільні від хвороб, турбот про хліб і безпеку молоді люди, повні здоров'я, натхнення і насолоди життям. В Золотому столітті не було війни, штормів, а дикі звіри лагідні, як улюблені пси.(«Золоте століття» палаццо Пітті, Флоренція).

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →

більше ...