Ар нуво

Cтиль

Моде́рн (від фр. moderne — новітній, сучасний) — стильовий напрям у мистецтві (переважно в архітектурі, образотворчому й декоративно-ужитковому мистецтві) кінця XIX — початку XX століття. У Бельгії й Франції — «нове мистецтво» (фр. L'Art Nouveau), у Німеччині — «молодий стиль» (нім. Jugendstil), в Італії — «квітковий стиль» (італ. stile floreale), у Великій Британії — «сучасний стиль» (англ. modern style), у США — «стиль Тіфані» (англ. Tiffany style), в Австрії, Україні — «сецесія».

Характерні риси стилю модерн в архітектурі: плавність, пластичність, декоративність. Основними його елементами є використання синусоїдальних ліній, стилізованих квітів, язиків полум'я, хвилястих ліній, запозичених у природи.

Модерн постав як мистецтво молодих людей на противагу домінуючому на той час історицизмові. Звідси походить німецький варіант назви — Jugendstil, що означає стиль молоді. Архітектурні пам'ятники, створені у стилі сецесія, внесені до світової спадщини ЮНЕСКО.

Прагнучи створити новий стиль, представники модерну відмовлялися від історичних запозичень стилю еклектики, використовували умисно примхливі, мінливі форми, вигадливі лінії, принципи асиметрії і вільного планування, нові технічні та конструктивні засоби для створення незвичайних, підкреслено індивідуалізованих будівель, де всі рішення підпорядковані єдиному образно-символічному задумові й орнаментальному ритмові.

Виникнення та розповсюдження стилю модерн (сецесія) збіглося з широким використанням призабутих будівельних технологій та відновленням ремесел, широким використанням промислових технологій в будівництві суспільно значущих об'єктів (виставкові комплекси, вокзали, театри тощо). Важливу роль у популяризації та розповсюдженні стилю сецесії зіграли саме міжнародні виставки та будівництво виставкових павільйонів у нових формах. Масова забудова деяких вулиць чи районів створила нове архітектурне середовище в історичних містах, серед яких: Париж, Мілан, Барселона, Манаус, Відень, Петербург, Берлін, Москва, Львів, Рига, Київ, Прага, Харків, Вінниця, Чернігів, Маріуполь тощо.

Звернення до хвилястих, природних форм стало найхарактернішою ознакою стилю, хоча повної відмови від прямокутних об'ємів в архітектурі досягти не вдалося. Мали місце компромісні варіанти, що не погіршило образну та функціональну складові стилю. В архітектурі модерну широко використовували як дерево (дерев'яний модерн), так і звичайну та глазуровану цеглу, бетон, металеві конструкції, скло, їх комбінації. Дерев'яний модерн переважав у будівництві заміських помешкань та вілл в країнах, багатих лісом і з давньою традицією дерев'яної архітектури (Швеція, Фінляндія, Росія, Україна).

Одним з перших, хто почав працювати в стилі сецесія, був архітектор Віктор Орта (Бельгія). Дещо компромісні позиції займав російський архітектор Шехтель Федір Осипович, який широко використовував як елементи історичних стилів (готики, класицизму), так і елементи стилю сецесії та нові будівельні матеріали. Більш міливим був архітектор Олександр фон Гоген, що дотримувався стилістики еклектика. Тонкий стиліст, від проектував нову споруду в залежності від його функції, тому міг створити фасади в будь якому історичному стилі, як і її інтер'єри. Тендітні, надто елегантні, вишукані форми притаманні його споруді особняка Матильди Кшесінської, що небув небаченої, графічної краси і став шедевром декоративного модерну. Грубі, скелеподібні, завеликі архітектурні об'єми притаманні його проекту Дворянського земельного банку, вибудованому в містах Пенза та Чернігів, варіант в стилі північний модерн в місті Самара. Стиль інтер'єрів міг бути на вибір замовника, тобто від пафосного буржуазного до стримано неокласичного чи бідняцькі функціонального.

Найбільш незвичні, сміливі зразки стилю сецесія створив каталонський архітектор Антоніо Гауді у місті Барселона, що став відомим архітектурним центром в Іспанії. Стилістика декоративного, перенасиченого декором модерну, запанувала в Іспанії , Франції та в Італії.

Намагання створити повноцінний стиль призвело до навернення митців різних країн до декоративно-ужиткового мистецтва. Справжній розквіт пережили:

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →

Вікіпедія: https://uk.wikipedia.org/wiki/Модерн